Особливості формування проєктувальної компетентності у майбутніх інженерів-педагогів в умовах педагогічної практики
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.15768614Ключові слова:
інженер-педагог, проєктувальна компетентність, проєктувальна компетентність інженера-педагога, заклад вищої освіти, педагогічна практикаАнотація
У статті визначено особливості формування проєктувальної компетентності інженера-педагога як компоненти загальної компетентності. Розглянуто особливості формування проєктної компетентності інженера-педагога у просторі вищого навчального закладу, спираючись на діяльнісний та компетентнісний підходи. З’ясовано, що педагогічна практика як форма професійного навчання у вищій школі спирається на певний теоретичний фундамент, який забезпечує рішення теоретичних та практичних завдань професійної підготовки сучасного інженера-педагога. Проаналізовано різні підходи до педагогічної практики інженерів-педагогів усіх рівнів педагогічної освіти та відзначено недостатність наукових праць, у яких би аналізувалися та обґрунтовувалися сучасні технології організації та проведення педагогічної практики майбутніх інженерів-педагогів у контексті формування проєктувальної компетентності. У ході роботи аналізуються як класичні праці вітчизняних педагогів, так і публікації сучасних авторів, які є концептуальною основою статті. З’ясовано, що педагогічна практика як форма професійного навчання у вищій школі спирається на певний теоретичний фундамент, який забезпечує рішення теоретичних та практичних завдань професійної підготовки сучасного інженера-педагога. Сформованість проєктувальної компетентності інженера-педагога є одним з основних факторів успішності сучасного освітнього процесу, який дозволяє поєднувати науково-дослідну активність у навчальній діяльності здобувачів освіти та професійну – інженера-педагога. Проєктувальна компетентність, поряд з дослідницькою, є однією з найважливіших складових загальної професійної компетентності інженера-педагога та покликана забезпечувати осмислення та вирішення навчальних завдань, які мають переважно дослідницький характер. Її формування в умовах педагогічної практики визначається характером поставлених мети, завдань, видів діяльності та системи дослідницьких завдань для досягнення ефективного формування проєктувальної компетентності майбутніх інженерів-педагогів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.