Інтеграція штучного інтелекту у методичну підготовку педагогів для підвищення ефективності освітнього процесу

Автор(и)

  • Оксана Радиславівна Алексєєва кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, навчально-науковий інститут педагогіки і психології, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Полтава, Україна https://orcid.org/0000-0003-3719-6775
  • Алла Анатоліївна Прокопенко доктор філософії (PhD), старший науковий співробітник, Національний університет оборони України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5719-844X
  • Ірина Григорівна Павленко кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, навчально-науковий інститут педагогіки і психології, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Полтава, Україна https://orcid.org/0000-0001-7656-8039

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.15772419

Ключові слова:

цифрова трансформація освіти, педагогічна діяльність, цифрова компетентність, інноваційні освітні технології, цифрове мислення, професійний розвиток педагога

Анотація

Світовий та вітчизняний освітній простір переживає динамічні зміни, що зумовлює потребу в переосмисленні ролі педагога, вдосконаленні методик викладання, підвищенні ефективності освітнього процесу та формуванні нової цифрової культури. У цьому контексті інтеграція штучного інтелекту  є не лише технологічним оновленням, а стратегічним кроком у розвитку професійної компетентності педагогічних кадрів. Метою дослідження є виявлення потенціалу застосування інструментів штучного інтелекту в методичній діяльності педагогів, а також розроблення алгоритму їх поетапного впровадження у  підготовку та планування освітніх заходів. Методологічну основу дослідження становлять структурно-системний підхід, порівняльний аналіз сучасних цифрових інструментів, а також аналітичне узагальнення результатів емпіричних спостережень щодо готовності педагогів до цифрової трансформації. Результати. Запропоновано багаторівневий алгоритм інтеграції інтелектуальних систем у методичну підготовку педагогів, що охоплює шість послідовних етапів: мотиваційний, діагностичний, адаптаційний, технологічний, рефлексивний та системно-вдосконалювальний. Особливу увагу приділено адаптації цього алгоритму до різних рівнів цифрових компетентностей педагогів, що дозволяє забезпечити поступовість, ефективність і сталість змін у методичній діяльності. Здійснено діагностичний аналіз стану методичної підготовки педагогів, у межах якого виявлено ключові бар’єри цифрової трансформації: низький рівень цифрової грамотності, обмежене застосування інформаційно-комунікаційних технологій у методичній роботі, опір інноваціям та недостатня підтримка з боку управлінських структур. На основі узагальнення емпіричних даних систематизовано п’ять ключових сфер застосування інструментів штучного інтелекту: планування занять, створення навчального контенту, оцінювання результатів, надання зворотного зв’язку й підвищення кваліфікації. Підкреслено, що формування цифрової грамотності, технологічної відкритості та готовності до інновацій є ключовими чинниками успішного переходу до нової моделі методичної діяльності. Висновки. Цілеспрямована інтеграція інтелектуальних технологій у методичну підготовку педагогів є одним із ключових чинників підвищення якості освіти в умовах цифровізації. Отримані результати можуть бути використані для формування стратегій цифрового розвитку освітніх установ, а також у процесі підвищення кваліфікації педагогів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Алексєєва, О. Р., Прокопенко, А. А., & Павленко, І. Г. (2025). Інтеграція штучного інтелекту у методичну підготовку педагогів для підвищення ефективності освітнього процесу. Педагогічна Академія: наукові записки, (19). https://doi.org/10.5281/zenodo.15772419

Номер

Розділ

Інформаційно-комунікаційні технології в освіті