Трансформація академічної доброчесності в умовах широкого доступу до генеративного штучного інтелекту

Автор(и)

  • Людмила Юріївна Мельник доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри обліку і оподаткування, Уманський національний університет, м. Умань, Україна https://orcid.org/0000-0003-2498-5556
  • Галина Василівна Стефанюк кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, м.Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4143-9146
  • Наталія Олексіївна Кравчук старший викладач кафедри іноземних мов, Військова академія (м. Одеса), м. Одеса, Україна https://orcid.org/0009-0005-9208-8875

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17395253

Ключові слова:

плагіат, етика, освітній процес, критичне мислення, авторство, оцінювання, навчальні технології, інновації.

Анотація

У статті здійснено всебічний аналіз трансформації концепції академічної доброчесності в умовах широкого розповсюдження генеративного штучного інтелекту (ГШІ). Основною метою є розроблення науково обґрунтованих підходів та рекомендацій для ефективної адаптації освітньої системи до нових викликів і можливостей, що виникають у зв’язку із застосуванням ГШІ. Методи.  Використані теоретичні методи, такі як аналіз та синтез, а також емпіричні, зокрема спостереження та опис. Аналіз сучасних мовних моделей (GPT-3, GPT-4, LaMDA, LLaMA, BLOOM), генеративних змагальних мереж (DALL-E, Midjourney, StableDiffusion) та інших технологій дав змогу розкрити ключові питання в академічній доброчесності. Спостереження за впровадженням ГШІ в навчальний процес допомогло систематизувати етичні дилеми та ризики, повʼязані з його застосуванням. Результати. Виявлено, що академічна доброчесність є спільною відповідальністю викладачів і здобувачів освіти у контексті впровадження ГШІ. Показано, що ГШІ дає змогу індивідуалізувати навчання, автоматизуючи написання академічних робіт, але також породжує ризики, такі як плагіат і залежність від інновацій, що може негативно вплинути на мотивацію до самостійної роботи та розвиток академічних компетентностей здобувачів освіти. Крім того, цифрові технології змінюють традиційні уявлення про академічну доброчесність, спричинюючи нові етичні виклики, зокрема щодо визначення авторства. За цих умов викладачі повинні стати менторами, навчаючи здобувачів освіти критично оцінювати результати використання ГШІ та формуючи нові освітні стандарти щодо прозорості у застосуванні технологій. Рекомендації щодо етичного використання ГШІ охоплюють перегляд політик доброчесності, розроблення правил щодо його застосування та вимог до розкриття внеску ГШІ в академічні роботи. Висновки.  Встановлено, що інтеграція ГШІ в навчальний процес змінила підходи до оцінювання знань здобувачів освіти, трансформувала форми співпраці між учасниками освітнього процесу, а також підкреслила необхідність впровадження етичних принципів доброчесності під час використання технологій у навчанні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-20

Як цитувати

Мельник, Л. Ю., Стефанюк, Г. В., & Кравчук, Н. О. (2025). Трансформація академічної доброчесності в умовах широкого доступу до генеративного штучного інтелекту. Педагогічна Академія: наукові записки, (23). https://doi.org/10.5281/zenodo.17395253

Номер

Розділ

Теорія і практика навчання