Інтеграція дослідницької та викладацької діяльності магістрантів-екологів для вирішення кейсів пермакультурного проєкту

Автор(и)

  • Наталія Анатоліївна Зінчук кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри мікробіології, сучасних біотехнологій, екології та імунології, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9888-0410

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17669171

Ключові слова:

екологічна освіта, пермакультура, магістратура, педагогічна модель, кейс-метод, проєктне навчання, інтегрована компетентність

Анотація

Анотація: Публікація присвячена науково-педагогічному обґрунтуванню та розробці структурно-функціональної моделі інтеграції дослідницької та викладацької діяльності магістрантів-екологів, які готуються до компетентного проєктування відкритих просторів на підставі вирішення кейсів пермакультурного напряму. Дослідження ґрунтується на методі педагогічного моделювання, що дозволило структурувати процес формування інтегрованої компетентності магістрантів-екологів. Для визначення методологічного базису моделі використовувались методи теоретичного аналізу та узагальнення провідних концепцій інтеграції, зокрема «research-teaching nexus» та «research-led teaching». Основна технологія інтеграції сформульована як логічний синтез кейс-методу (для системного аналізу, діагностики та обґрунтування рішень) та проєктного навчання (для створення, реалізації і презентації нового екологічного продукту). Наскрізною лінією інтеграції визначені етичні та універсальні принципи пермакультури, які виступають методологічним каркасом для прийняття екологічно доцільних рішень. У статті розроблено структурно-функціональну модель, що складається з трьох взаємопов’язаних блоків: концептуального, змістово-технологічного та результативного. Модель демонструє динамічний і циклічний зв'язок між дослідницькою та викладацькою діяльністю: результати системного аналізу пермакультурних кейсів трансформуються в актуальний дидактичний матеріал, а зворотний зв'язок від викладацької практики забезпечує рефлексію та коригування подальшого наукового дослідження. Окреслено необхідність формування трьох ключових компетентностей майбутніх екологів: дослідницької (як здатності до системного оволодіння методологією наукового дослідження), викладацької (як здатності до якісного трансферу наукових розробок) та проєктної (як навичок створення ефективної моделі екологічної діяльності). Описано п’ять послідовних етапів процесу інтегрування, що починається з концептуалізації кейсу і завершується коригуванням власної діяльності. Дослідженням підтверджено, що запропонована модель є ефективним інструментом для переходу магістрантів від пасивного засвоєння фрагментарної інформації до генерації та трансферу системних знань. Встановлення наскрізної лінії пермакультурних принципів забезпечує як наукову обґрунтованість проєктних рішень, так і їхню дидактичну спроможність, підвищуючи конкурентоздатність фахівців. Визначено п'ять ключових критеріїв сформованості інтегрованої компетентності, серед яких - наукова обґрунтованість пермакультурного дослідження, практична ефективність екологічних рішень, якість викладацької діяльності та спроможність до рефлексії. Ключові слова: екологічна освіта, пермакультура, магістратура, педагогічна модель, кейс-метод, проєктне навчання, інтегрована компетентність.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-21

Як цитувати

Зінчук, Н. А. (2025). Інтеграція дослідницької та викладацької діяльності магістрантів-екологів для вирішення кейсів пермакультурного проєкту. Педагогічна Академія: наукові записки, (24). https://doi.org/10.5281/zenodo.17669171

Номер

Розділ

Теорія і практика навчання