Формування компетентностей глобальної мобільності шляхом використання віртуальних академічних обмінів та транснаціональних альянсів
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.18300954Ключові слова:
інтернаціоналізація вищої освіти, віртуальна академічна мобільність, компетентнісний підхід, транснаціональна освітня співпраця, цифрова інтернаціоналізація, міжкультурна академічна взаємодія, академічне визнання результатів навчання, забезпечення якості освіти.Анотація
Актуальність дослідження зумовлена поглибленням процесів цифрової трансформації вищої освіти та зростанням ролі віртуальних форм інтернаціоналізації в умовах обмеженої фізичної академічної мобільності. За цих обставин особливої значущості набуває формування компетентностей глобальної мобільності, що забезпечують ефективну участь здобувачів освіти та науково-педагогічних працівників у транснаціональному освітньому й науковому просторі. Водночас відсутність усталених підходів до інституційної інтеграції віртуальних академічних обмінів і недостатня узгодженість освітніх стандартів ускладнюють реалізацію потенціалу таких форматів. Метою статті є наукове обґрунтування теоретичних і практичних засад формування компетентностей глобальної мобільності в системі вищої освіти шляхом використання віртуальних академічних обмінів і транснаціональних альянсів закладів вищої освіти в умовах цифрової інтернаціоналізації освітнього середовища. Методи дослідження включають теоретичний аналіз наукових джерел з проблем інтернаціоналізації вищої освіти, компетентнісного підходу та цифрової мобільності, порівняльний аналіз моделей віртуальної академічної мобільності, узагальнення досвіду діяльності транснаціональних альянсів закладів вищої освіти, а також систематизацію аналітичних даних щодо оцінювання освітніх результатів. Результати. Охарактеризовано зміст і структурні компоненти компетентностей глобальної мобільності в умовах віртуальної академічної взаємодії. Встановлено, що ефективне формування таких компетентностей потребує інституційної інтеграції віртуальних обмінів у формальні освітні програми, узгодження результатів навчання та використання спільних критеріїв оцінювання. Доведено, що віртуальні формати академічної мобільності за наявності відповідних організаційно-педагогічних механізмів є функціонально еквівалентними традиційним формам міжнародної мобільності. Виявлено основні науково-практичні проблеми, пов’язані з цифровою нерівністю, фрагментарністю академічного визнання та асиметрією освітніх стандартів. Висновки. Встановлено, що віртуальні академічні обміни та транснаціональні альянси закладів вищої освіти можуть розглядатися як сталий і відтворюваний інструмент формування компетентностей глобальної мобільності за умови їх системної інституціоналізації. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням валідованих інструментів оцінювання компетентностей глобальної мобільності, емпіричним аналізом довгострокових освітніх ефектів участі у транснаціональних альянсах і вдосконаленням механізмів інтеграції віртуальної мобільності у системи забезпечення якості вищої освіти.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Володимирівна Шемякіна, Тетяна Володимирівна Дніпровська, Галина Вікторівна Різак

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.