Процесуальні аспекти дидактики у педагогічній спадщині Омеляна Вишневського (1931 – 2019)

Анотація

Мета статті – проаналізувати погляди О. Вишневського (1931–2019) на процесуальні аспекти дидактики. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності, об’єктивності, а також на методи історико-педагогічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській педагогічній науці проаналізовано дидактичні погляди відомого українського педагога О. Вишневського (1931 – 2019) на практичні аспекти організації освітнього процесу. Результати і висновки дослідження. З’ясовано, що аналізуючи практику едукації учнів закладів загальної середньої освіти, О. Вишневський розглянув такі аспекти: 1) організаційні форми навчання; 2) методи, форми, засоби діяльності учнів і вчителів під час уроку; 3) передумови успішної діяльності учнів на уроці; 4) контроль і оцінювання досягнень учнів. Розкриваючи організаційні форми навчання, О. Вишневський зосередився на питання удосконалення класно-урочної системи, вказав на її головні недоліки, виокремив низку нових принципів побудови уроку на сучасному етапі розвитку демократичної педагогіки. Значну увагу вчений приділив характеристиці методів навчання, виокремлював чотири групи цих методів: пасивні, переважно пасивні, переважно активні і активні. Кожну групу методів навчання він розглянув крізь призму діяльності вчителя і учня. Доволі критично О. Вишневський висвітлював фронтальні форми роботи на уроці, виступав мінімізації фронтальності, натомість активне використання індивідуально-масової роботи, роботи в парах і групах. Дещо спрощено учений оцінював важливість інтерактивних методів навчання, помилково вважаючи їх формами роботи. О. Вишневський також аналізував проблему формування мотивації навчання, характеризував три форми диференціації, порушив проблему профілактики труднощів в учнів на уроці, удосконалення контролю і оцінювання. Дослідник позитивно оцінював запровадження нової шкали оцінювання в українській загальній середній школі на початку ХХІ ст.