Наукові засади і досвід формування мистецької компетентності майбутніх бакалаврів у процесі опанування європейського вокального мистецтва

Анотація

У статті розглянуто проблему взаємозв’язку формування мистецької компетентності майбутніх бакалаврів процесі опанування ними європейського вокального мистецтва.

Набуття мистецької компетентності й оволодіння майстерністю виконання означеного репертуару характеризуються як важливе підґрунтя педагогічної ефективності майбутніх вчителів музичного мистецтва, їх здатності представити учням художні достоїнства вокальних творів, які входять до скарбниці європейського вокального мистецтва й відрізняються художньою досконалістю і різноманіттям художніх стилів.

 Обґрунтовано доцільність звернення до провідних положень мистецько-компетентнісного, герменевтичного та рефлексивного наукових підходів. Зазначено, що їх сукупність забезпечує здобуття майбутніми вчителями музичного мистецтва мистецької компетентності шляхом формування в них здатності застосовувати фахові знання, уміння та навички у процесі здійснення герменевтичного аналізу вокальних творів, рефлексійно-аналітичного усвідомлення сутності художньо-образного сенсу й побудови на цій основі виконавсько- й педагогічно-інтерпретаційної концепції засвоюваного репертуару.

Впровадження цих положень забезпечується на засадах активізації міжпредметних зв’язків між історико-стильовим і аналітико-герменевтичним векторами опанування вокально-мистецьких творів та їх підготовкою до виконання; збагачення художньо-асоціативних уявлень і поглибленого осягнення поетичних творів, які було покладено композиторами у підґрунтя власного художнього замислу. Акцентовано на важливій ролі виконання здобувачами завдань на рефлексивну самооцінку й самоаналіз свого вокально-освітнього й виконавського досвіду, а також формування в них здатності до пропедевтики типових для викладачів-початківців помилок.

Зазначено, що ефективність розробленої на цих засадах методики підтверджено в результаті аналізу даних діагностичного зрізу, здійсненого на констатувальному й прикінцевому етапах формувального експерименту.