Значення ігрової діяльності для корекції звуковимови в дітей із дислалією

Автор(и)

  • Ольга Олександрівна Шостак канд. філол. наук, доцент кафедри дошкільної педагогіки і психології та спеціальної освіти імені проф. Т.І. Поніманської Рівненського державного гуманітарного університету https://orcid.org/0000-0002-9858-7940
  • Наталія Володимирівна Федорова кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної педагогіки і психології та спеціальної освіти імені проф. Т.І. Поніманської Рівненського державного гуманітарного університету https://orcid.org/0000-0002-5721-6748
  • Галина Миколаївна Косарєва кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної педагогіки і психології та спеціальної освіти імені проф. Т.І. Поніманської Рівненського державного гуманітарного університету https://orcid.org/0000-0002-1999-5787
  • Оксана Олександрівна Борисова викладач кафедри дошкільної педагогіки і психології та спеціальної освіти імені проф. Т.І. Поніманської Рівненського державного гуманітарного університету https://orcid.org/0000-0001-5355-2720

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.14998469

Ключові слова:

порушення мовлення, дислалія, звуковимова, корекційна робота, ігрова діяльність

Анотація

У статті розглядається проблема корекції звуковимови у дітей із дислалією через використання ігрової діяльності. Нині особливої ваги набуває завдання створення системи логопедичного впливу, яка, з одного боку, спрямована на якісне формування всіх компонентів мовленнєвої системи дитини, а з іншого – враховує поетапність здійснення мовленнєвої діяльності: розвиток мовленнєвої мотивації та формування мовленнєвого задуму. Коригування звуковимови у дітей із дислалією потребує пошуку найбільш ефективних умов, технологій, форм та методів роботи, які сприятимуть засвоєнню звукових і вимовних аспектів мовлення в дошкільному віці, зокрема з опорою на нейрофізіологічні та психолінгвістичні аспекти, що регулюють порушення мовленнєвої функції.

Визначено, що серед найбільш дієвих інструментів у подоланні звуковимовних проблем при дислалії згідно з дослідженнями є ігрова діяльність. У рамках логопедичної роботи з дітьми із дислалією застосовуються різноманітні види ігор: дидактичні, рухливі, сюжетно-рольові, драматизаційні. Ігрова діяльність є важливим засобом пізнання навколишнього світу та одним із найпростіших способів засвоєння нових знань, умінь і навичок. У корекційній практиці ігри сприяють встановленню довірливого співробітництва між педагогом і дитиною, активізують увагу до спілкування, стимулюють бажання опанувати необхідні мовленнєві вміння та допомагають використовувати нові мовленнєві навички в повсякденному житті. Правила ігор вимагають концентрації, активної роботи мислення, швидкої реакції або здатності до самоконтролю, дотримуючись змістових вимог і правил. У процесі такої діяльності розвиваються її інтелектуальні здібності.

Встановлено, у логопедії використовуються специфічні методичні прийоми проведення ігор для корекції звуковимови у дітей із дислалією, серед яких парна робота, урахування індивідуальних психофізичних особливостей дитини, заохочення до активності, дотримання оптимальної тривалості занять, прогнозування й попередження типових мовленнєвих помилок, а також попереднє планування ігрового процесу. У результаті ігрова діяльність є ефективним інструментом у подоланні звуковимовних труднощів при дислалії.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-28

Як цитувати

Шостак, О. О., Федорова, Н. В., Косарєва, Г. М., & Борисова, О. О. (2025). Значення ігрової діяльності для корекції звуковимови в дітей із дислалією . Педагогічна Академія: наукові записки, (15). https://doi.org/10.5281/zenodo.14998469

Номер

Розділ

Корекційна педагогіка