Принципи реалізації системи формування емпатійно-рефлексивної культури майбутніх учителів мистецької освітньої галузі

Анотація

У статті висвітлено актуальність проблеми формування емпатійно-рефлексивної культури як невід’ємної складової професійної підготовки майбутніх учителів мистецької освітньої галузі, що зумовлено тенденціями гуманізації освіти та зростанням значущості особистісно орієнтованого підходу. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування комплексу принципів, які забезпечують наукову цілісність, змістову наповненість і внутрішню узгодженість процесу формування емпатійно-рефлексивної культури майбутніх учителів мистецької освітньої галузі. У процесі дослідження застосовано методи теоретичного аналізу, узагальнення та систематизації теоретичних положень. Результати. Виявлено, що основою побудови системи принципів виступають педагогічні закони (соціальної обумовленості, виховуючого та розвивального характеру навчання, єдності теорії й практики, цілісності освітнього процесу тощо) та закономірності (взаємозв’язок зовнішніх впливів і внутрішньої активності, поетапність розвитку професійно важливих якостей, діяльнісна зумовленість розвитку особистості). Сформульовано дві групи принципів: загальні (особистісної спрямованості, гуманізації, інтегративності, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності й системності) та специфічні (емоційно-ціннісного осмислення мистецтва, рефлексивної активності, діалогічності мистецько-педагогічної взаємодії, педагогічної підтримки емоційної сфери студентів, культурної рефлексії). Запропонована система принципів окреслює методологічне підґрунтя для розроблення ефективної моделі професійної підготовки вчителя мистецтва, зорієнтованої на гуманістичні цінності й розвиток емоційно-рефлексивної компетентності. Висновки. Здійснений аналіз підтверджує, що ефективне формування емпатійно-рефлексивної культури в майбутніх учителів мистецтва можливе за умови науково обґрунтованого підходу до вибору принципів освітньої взаємодії, побудованого на основі педагогічних законів і закономірностей. Визначені принципи можуть бути використані як концептуальна основа змісту, форм, методів і технологій підготовки майбутніх фахівців, а також як інструмент оцінювання результативності освітнього процесу. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробленні практичних моделей реалізації означених принципів в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти.