Лінгвокультурологічна складова уроків англійської мови як засіб акультурації здобувачів базової середньої освіти

Анотація

Метою статті було обґрунтування необхідності урахування лінгвокультурологічної складової в уроках англійської мови як засобу акультурації здобувачів базової середньої освіти. У дослідженні застосовано такі методи, як: аналіз педагогічної та методичної літератури, засадничих документів для синтезу, порівняння та зіставлення різних підходів до проблеми, визначення її теоретичних основ і поняттєво-категоріального апарату; критичне засвоєння досвіду методики навчання іноземної мови, міжкультурної комунікації, лінгвокультурології.

У результаті дослідження було встановлено, що важливим аспектом навчання іноземної мови в умовах сьогодення є лінгвокультурологічне спрямування цього процесу, а також застосування таких методів і прийомів, які б полегшували процес акультурації здобувачів освіти, тобто їх пристосування до культури народу, мова якого вивчається. Визначено лінгвокультурологічну компетентність як здатність здобувача освіти здійснювати міжкультурну комунікацію, реалізувати себе в межах діалогу культур, що базується на знаннях лексико-фразеологічних одиниць з національно-культурним компонентом значення та вміннях застосовувати їх у ситуаціях міжкультурного спілкування; на володінні національно-специфічними моделями комунікативної поведінки та вміннями здійснювати спілкування в соціокультурно зумовлених ситуаціях; на вмінні використовувати фонові знання (історично-культурні, національно-культурні, соціокультурні тощо) для досягнення міжкультурного взаєморозуміння з носіями мови, що вивчається. На конкретних прикладах продемонстровано особливості проведення лінгвокультурологічної роботи на уроках англійської мови задля акультурації здобувачів освіти. Упровадження лінгвокультурологічної складової в процес навчання англійської мови забезпечує: якісне оволодіння іноземною мовою; сформованість у здобувача освіти лінгвокультурологічної компетентності; розширення світоглядних і загальнокультурних знань, уявлень і ставлень; розуміння ціннісних установок, особливостей культурної, психологічної та соціальної ідентичності, притаманних лінгвокультурній спільноті, мовою якої здійснюється міжкультурна комунікація; розвиток міжкультурної толерантності, навичок співіснування з представниками іншомовної культури, толерантного ставлення до наявних відмінностей (мовних, культурних) у комунікативній поведінці учасників міжкультурної комунікації; сприяння процесу акультурації особистості того, хто вивчає іноземну мову.