Компетентність педагогічного партнерства як одна з ключових професійних здатностей сучасного педагога

Анотація

Обгрунтовано, що однією із ключових професійних компетентностей сучасного педагога є компетентність педагогічного партнерства, яка спрямована на формування та розвиток особистості здобувача освіти, готового до успішної самореалізації в житті. Підкреслено, що компетентність педагогічного партнерства як у загальній середній, так і у вищій та післядипломній освіті забезпечує досягнення єдиної мети та вирішення спільних завдань. Звернено увагу на те, що основну роль в організації партнерської взаємодії, на нашу думку, відіграє педагог, оскільки саме він повинен повною мірою володіти компетентністю партнерства як однією із його обов’язкових 1) дванадцяти професійних компетентностей (професійний стандарт «Учитель закладу загальної середньої освіти») та 2) двадцяти чотирьох  компетентностей (професійний стандарт «Викладач закладу вищої освіти»). Визначено такі компоненти досліджуваної компетентності педагога, як 1) визнання та сприйняття партнера як самостійної особистості; 2) рівноправне комунікування заради реалізації єдиної мети та вирішення спільних завдань; 3)  взаєморозуміння, взаємоповага, взаємодовіра, взаємопідтримка як основа партнерської взаємодії; 4) співдіяльність та співзалежність задля досягнення співрезультату; 5) активізація кожного окремого елемента партнерства з метою забезпечення поступу всієї системи взаємодій, спрямованих на забезпечення їх максимальної ефективності; 6) дотримання морально-етичних та соціальних принципів  співпраці; 7) спільне подолання бар’єрів різних видів і типів; 8) розв’язання конфліктів через усунення їх причин; 9) розроблення й упровадження механізмів і методик взаємодії учасників освітнього процесу; 10) відкритість, прозорість і відповідальність у виконанні тієї чи тієї діяльності; 11) взаємопланування та взаємоструктурування спільно означеної траєкторії дій загалом і кожного їх етапу зокрема; 12) аналіз досягнень та недоліків партнерської взаємодії задля визначення можливих способів її коригування; 13) здійснення самооцінювання та саморегулювання як запорука вдосконалення спільних теперішніх і майбутніх дій; 14) урахування інтересів, поглядів, позицій і прагнень кожного партнера заради задоволення його потреб зокрема і всіх разом.  Підсумовано, що компетентність педагогічного партнерства – ключова професійна здатність сучасного педагога, яка потребує розроблення чітко окресленої моделі її формування, розвитку та удосконалення. Саме означена компетентність спрямована на реалізацію одного із завдань НУШ – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками; а також цілей ЗВО – забезпечити професійну підготовку майбутнього фахівця конкретної галузі, здатного якісно та майстерно надавати відповідні послуги й задовольняти потреби і запити суспільства.