Підготовка науково-педагогічних працівників до формування емпатійно-рефлексивної культури майбутніх учителів

Анотація

У статті розглядається проблема підготовки науково-педагогічних працівників до формування емпатійно-рефлексивної культури майбутніх учителів. Розкрито сутнісні характеристики такої культури як інтегративної професійно-особистісної якості педагога, що виявляється у здатності до глибокого емоційного співпереживання, усвідомленого самопізнання й критичного аналізу власної педагогічної діяльності. Підкреслено, що її формування в здобувачів педагогічної освіти передбачає активну участь викладача як фасилітатора особистісного і професійного становлення студента.

Визначено роль науково-педагогічних працівників в процесі формування в студентів досліджуваної якості: викладач постає як суб’єкт гуманістично орієнтованого впливу, модератор рефлексивної взаємодії та взірець емоційно виваженої педагогічної позиції. Розкрито зміст підготовки викладачів до формування емпатійно-рефлексивної культури майбутніх учителів, що охоплює мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і рефлексивний компоненти. Окреслено необхідні знання про сутність і структуру досліджуваного феномена, принципи та методи його формування, а також комплекс умінь, пов’язаних із педагогічним цілепокладанням, моделюванням емпатійного освітнього середовища, організацією рефлексивної взаємодії та аналітико-корекційною діяльністю.

Окреслено дієві форми підготовки викладачів, серед яких провідне місце посідають мінілекції, тренінги, методичні семінари, міжкафедральні дискусії, інтерактивні заняття. Зазначені форми спрямовані не лише на поглиблення теоретичних знань викладачів щодо емпатії та рефлексії, а й на розвиток практичних умінь емпатійного сприйняття, самоспостереження, емоційної саморегуляції, рефлексивного аналізу взаємодії зі студентами, здатності до побудови етичного діалогу та підтримки партнерських стосунків в освітньому процесі.