Аналіз правових ризиків цифрового оцінювання в умовах змішаного навчання

Анотація

Активна інтеграція цифрових технологій в освітній процес, зокрема в контексті змішаного навчання, призвела до трансформації традиційних підходів до оцінювання здобувачів вищої освіти. З упровадженням закладами освіти автоматизованих систем тестування, цифрових платформ та інструментів дистанційного контролю знань постає низка правових проблем, які потребують детального аналізу та нормативно-правового врегулювання. Актуальність дослідження полягає в тому, що чинне законодавство часто не відповідає темпам технологічних змін, не забезпечуючи чітких стандартів легітимності, прозорості та безпеки процедур цифрового оцінювання. Це створює правову невизначеність для закладів освіти, викладачів та здобувачів вищої освіти, особливо в питаннях відповідальності, захисту даних та академічної доброчесності. Мета статті – визначити та систематизувати основні правові ризики, повʼязані з цифровим оцінюванням у змішаному освітньому середовищі, та проаналізувати виклики, перед якими постає юридична та освітня практика в забезпеченні законного та справедливого оцінювання результатів навчання. Методи. У дослідженні було застосовано методи аналізу наукової літератури для оцінки поточного стану вивчення проблематики дослідження; узагальнення та систематизації – для представлення результатів дослідження. Результати. З’ясовано, що найбільші правові ризики у сфері цифрового оцінювання повʼязані з недостатнім регулюванням захисту персональних даних, невизначеністю правового статусу автоматизованих інструментів оцінювання та відсутністю чітко визначених процедур вирішення суперечок щодо результатів оцінювання. Встановлено, що застосування штучного інтелекту в автоматизованому оцінюванні, а також технологій дистанційного тестування може порушувати права здобувачів вищої освіти, якщо процес не супроводжується належними правовими гарантіями й механізмами інформованої згоди. Висновки. Аналіз українського законодавства свідчить про те, що хоча в галузі освіти та захисту інформації застосовуються загальні норми, але вони не забезпечують комплексної правової бази для використання цифрових інструментів оцінювання. Водночас для забезпечення академічної доброчесності та легітимності електронних результатів необхідно гармонізувати інституційні норми з міжнародними стандартами. На основі порівняння з європейськими практиками зроблено висновок, що ефективність правового регулювання залежить не лише від формальних норм, а й від їхньої адаптивності до конкретних освітніх сценаріїв і технологічних умов.