Обгрунтування фітнес-програми силової спрямованості в онлайн-форматі для жінок першого періоду зрілого віку

Анотація

Анотація. Метою дослідження було обґрунтувати фітнес-програму силової спрямованості в онлайн-форматі для жінок першого періоду зрілого віку. У дослідженні використовувались загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, антропометричні та біоімпедансні вимірювання, функціональні тести, анкетування, методи математичної статистики. У дослідній роботі взяли участь 100 жінок першого періоду зрілого віку, які були розподілені на контрольну та експериментальну групи з урахуванням індексу фізичного стану. Програма реалізовувалась в онлайн-форматі протягом 12 місяців, охоплюючи 4 мезоцикли з поступовим ускладненням навантажень, варіативністю методів і темпу тренувань відповідно до рівня фізичної підготовленості. Результати дослідження свідчать про позитивну динаміку морфофункціональних показників у жінок експериментальної групи. Спостерігалося достовірне покращення показників м’язової маси, зниження відсотка жирової тканини, підвищення рівня силової витривалості, а також покращення результатів у тестах Купера, Гарвардському степ-тесті, віджиманнях, підйомі тулуба та гнучкості. Структурована програма з SMART-цілями для кожного рівня ІФС та застосуванням різних методичних підходів (сет, суперсет, піраміда, трисет, дропсет) продемонструвала високу ефективність при її реалізації в онлайн-режимі. Програма також забезпечила індивідуалізацію тренувального процесу за критеріями частоти, об’єму, щільності, темпу виконання вправ і рівня навантаження. Запропонована фітнес-програма силової спрямованості є ефективним засобом покращення фізичного стану жінок першого періоду зрілого віку, навіть за умов онлайн-формату. Її диференціація за рівнями ІФС та адаптація до змін у морфофункціональному стані дозволяють забезпечити як оздоровчу, так і тренувальну ефективність. Онлайн-формат не тільки не знижує результативність, а й розширює можливості доступу жінок до якісного тренування. Отримані результати підтверджують доцільність подальших досліджень у напрямку персоналізації онлайн-фітнесу, оптимізації структури мікро- та макроциклів, а також впливу окремих методів силового тренування на психоемоційний стан жінок.