Індивідуальна творчість в епоху цифрового гуманізму

Автор(и)

  • Михайло Кулівник старший викладач кафедри мистецтвознавства і мистецької освіти Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0001-6436-8168 https://orcid.org/0009-0001-6436-8168
  • Микола Осипчук старший викладач кафедри монументально станкового живопису Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-000-34414-8050 https://orcid.org/0000-0003-4414-8050
  • Руслан Кутняк старший викладач кафедри монументально станкового живопису Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0006-3652-7033 https://orcid.org/0009-0006-3652-7033

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17061368

Ключові слова:

цифровий гуманізм, індивідуальна творчість, візуальне мистецтво, цифрові медіа, генеративні моделі, освіта

Анотація

Анотація. У статті досліджується феномен індивідуальної творчості в епоху цифрового гуманізму як ключового чинника формування сучасного культурного середовища. У центрі уваги перебуває поєднання технологічних інновацій і гуманістичних цінностей, що визначає нові підходи у візуальному мистецтві та освіті. Мета роботи полягає в аналізі взаємозв’язку між індивідуальною креативністю митця та розвитком цифрового гуманізму, а також у визначенні потенціалу цифрових інструментів для збереження автентичності художнього висловлювання. Методи дослідження ґрунтуються на культурологічному, мистецтвознавчому та порівняльно-аналітичному аналізі, що дозволило виявити трансформацію ролі митця у цифрову добу, простежити інтеграцію новітніх медіа (VR, AR, NFT, генеративний ШІ) у практику сучасного мистецтва та проаналізувати педагогічні підходи до розвитку цифрових компетентностей. Результати засвідчили, що цифровий гуманізм не руйнує традиційні мистецькі практики, а розширює їх, надаючи нові інструменти для формотворення, комунікації та культурної репрезентації. Особливого значення набуває індивідуальний стиль митця, що зберігає унікальність у масовому цифровому середовищі, тоді як використання цифрових платформ, мистецьких резиденцій та бієнале формує нові форми міждисциплінарної взаємодії. Важливим є також окреслення етичних та правових викликів, пов’язаних із авторством, автентичністю та ризиком стандартизації творчості під впливом алгоритмів. Висновки підтверджують, що індивідуальна творчість у цифрову добу виступає провідним засобом збереження гуманістичних орієнтирів, забезпечує гармонійне поєднання традиції й інновації та сприяє формуванню сталого культурного простору. Цифровий гуманізм у мистецтві слід розглядати як динамічну парадигму, що не лише підтримує розвиток авторської унікальності, а й відкриває нові горизонти для освіти, комунікації й культурної інтеграції. Ключові слова: цифровий гуманізм, індивідуальна творчість, візуальне мистецтво, цифрові медіа, генеративні моделі, освіта.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-30

Як цитувати

Кулівник, М., Осипчук, М., & Кутняк, Р. (2025). Індивідуальна творчість в епоху цифрового гуманізму. Педагогічна Академія: наукові записки, (21). https://doi.org/10.5281/zenodo.17061368

Номер

Розділ

Інформаційно-комунікаційні технології в освіті