Вплив фартлек-тренувань на розвиток аеробних можливостей жінок різних вікових категорій

Автор(и)

  • Ганна Анатоліївна Омок кандидат педагогічних наук, доцент кафедри управління фізичною культурою та спортом, Національний університет «Запорізька політехніка», вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, 69063, Україна https://orcid.org/0009-0001-2428-6002
  • Людмила Вікторівна Шуба доцент, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри управління фізичною культурою та спортом, Національний університет «Запорізька політехніка», вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, 69063, Україна https://orcid.org/0000-0002-8037-4218
  • Вікторія Вікторівна Шуба кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології, Придніпровська державна академія фізичного виховання і спорту, вул. Набережна Перемоги, 10, м. Дніпро, 49094, Україна https://orcid.org/0000-0001-5042-3106
  • Віктор Олександрович Шуба доцент, професор кафедри інноваційних технологій в педагогіці, психології та соціальної роботи, Університет імені Альфреда Нобеля, вул. Січеславська Набережна, 18, Дніпро, 49000, Україна https://orcid.org/0000-0002-1060-505X
  • Євген Денисович Грановський студент групи УФКС-113, Національний університет «Запорізька політехніка», вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, 69063, Україна

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17191296

Ключові слова:

аеробні можливості, різні вікові категорії, фартлек-тренування

Анотація

Анотація: Стаття присвячена впливу фартлек-тренувань на формування аеробних можливостей жінок різного віку, а також аналізу фізіологічних особливостей жіночого організму щодо розвитку витривалості та його адаптаційних реакцій на варіативні режими фізичних навантажень. Мета статті. Дослідити вплив фартлек-тренувань на розвиток аеробних можливостей жінок різних вікових категорій та визначити ефективність цього методу у підвищенні рівня фізичної підготовленості. Методи. У дослідженні взяли участь 77 жінок, розподілених на три вікові групи: до 35 років (n=35), 36-55 років (n=25) та 56-74 роки (n=17). Протягом шести місяців (квітень-жовтень 2024 року) учасниці тричі на тиждень виконували фартлек-тренування тривалістю 45-60 хв, що включали чергування бігу легкої інтенсивності та прискорень, періодичне досягнення 80–90% від ЧСС max та відновлювальні інтервали у вигляді ходьби або бігу підтюпцем. Контроль за процесом тренувань здійснювався за допомогою щоденників, де фіксувалися самопочуття та результати кожного заняття. Для оцінки ефективності застосовувалися такі показники: VO₂max (мл/кг/хв), частота серцевих скорочень у стані спокою (уд/хв) та результати тесту Купера (дистанція за 12 хв). Результати. Після завершення експерименту зафіксовано достовірне підвищення середніх значень VO₂max у всіх групах: на 17,6% у жінок до 35 років, на 14,8% у групі 36-55 років та на 11,9% у групі 56-74 роки. Частота серцевих скорочень у спокої знизилася відповідно на 8,5%, 7,0% та 5,9%, що свідчить про покращення функціонального стану серцево-судинної системи. Показники тесту Купера також зросли: на 15,9%, 13,2% та 10,1% відповідно. Найбільший прогрес спостерігався у молодшій віковій групі. Висновки. Регулярні фартлек-тренування протягом шести місяців позитивно вплинули на розвиток аеробних можливостей жінок різного віку, підвищіли витривалість та покращіли функціональний стан серцево-судинної системи. Застосування щоденників тренувань є ефективним інструментом для підвищення дисципліни, контролю за дотриманням навантаження та об’єктивізації результатів. Метод фартлеку може бути рекомендований як доступний і результативний засіб рекреаційної фізичної активності для жінок різних вікових категорій. Ключові слова: аеробні можливості, різни вікові категорії, фартлек-тренування.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-24

Як цитувати

Омок, Г. А., Шуба, Л. В., Шуба, В. В., Шуба, В. О., & Грановський, Є. Д. (2025). Вплив фартлек-тренувань на розвиток аеробних можливостей жінок різних вікових категорій. Педагогічна Академія: наукові записки, (22). https://doi.org/10.5281/zenodo.17191296

Номер

Розділ

Фізична освіта і спорт