Інженерно-дизайнерський підхід до навчання технологічного проєктування у майбутніх учителів технологій

Анотація

Актуальність дослідження зумовлено потребою оновлення системи підготовки майбутніх учителів технологій відповідно до вимог інноваційної освіти, цифрової економіки та концепції STEM/STEAM. У сучасних умовах розвитку технічної творчості й цифрового проєктування традиційні форми навчання не забезпечують належного рівня інтеграції технічних, дизайнерських і педагогічних знань. Тому виникає потреба у впровадженні інженерно-дизайнерського підходу як комплексної освітньої моделі, що поєднує інженерне мислення, естетичну культуру та педагогічну доцільність. Мета статті полягає у з’ясуванні теоретичних основ, змістових і методичних особливостей застосування інженерно-дизайнерського підходу в навчанні проєктування майбутніх учителів технологій, спрямованого на розвиток їхньої професійної компетентності, креативності та здатності до проєктно-конструкторської діяльності в освітньому середовищі. Методологія дослідження базується на системному, компетентнісному, діяльнісному й міждисциплінарному підходах. Застосовано методи теоретичного аналізу, узагальнення, порівняння, педагогічного моделювання та структурно-функціонального аналізу освітніх процесів. Результати. Визначено структурні компоненти інженерно-дизайнерського підходу та розкрито його вплив на зміст і технології навчання технологічного проєктування. Доведено, що цей підхід сприяє переходу від репродуктивного навчання до дослідницько-творчої діяльності, забезпечує розвиток технічного, креативного та педагогічного мислення здобувачів освіти. Виявлено основні проблеми його впровадження – організаційну інерцію освітніх програм, недостатність матеріально-технічної бази та кадровий дефіцит викладачів із інтегрованими компетентностями. Висновки. Ефективність інженерно-дизайнерського підходу забезпечується інтеграцією цифрових технологій (CAD/CAE, 3D-моделювання, AR/VR), проєктно-дослідницьких методів і фасилітаційного супроводу навчання, що сприяє формуванню готовності майбутніх учителів до створення педагогічно обґрунтованих технологічних рішень. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробленні діагностичних інструментів для оцінювання рівня інженерно-дизайнерського мислення, створенні цифрових платформ підтримки навчального проєктування та впровадженні інноваційних освітніх хабів типу Design Factory в систему педагогічної освіти України.