Динаміка розвитку компетентностей фахових молодших бакалаврів з інженерії програмного забезпечення за результатами формувального експерименту

Анотація

Анотація: У статті обґрунтовується формування компетентностей майбутніх молодших фахових бакалаврів з інженерії програмного забезпечення через інтеграцію мікромодульного навчання з використанням допоміжних інструментів штучного інтелекту. Представлено результати вивчення рівнів сформованості професійних компетентностей здобувачів освіти зі спеціальності «Інженерія програмного забезпечення», що досліджувалися у межах когнітивно-аналітичного, діяльнісного та рефлексивно-етичного компонентів компетентностей. Оцінювання здійснювалося на основі визначених критеріїв, що дали змогу простежити зміни у засвоєнні знань і набутті практичних умінь студентами під час опанування дисципліни «Технології штучного інтелекту». Аналіз охоплював порівняння показників до впровадження авторської моделі навчання та після її реалізації. Для оцінювання ефективності запропонованої моделі ШІ-підсиленого мікронавчання були застосовані статистичні методи, що дозволило об’єктивно перевірити вплив педагогічних умов на формування компетентностей. За допомогою статистичного аналізу за критерієм узгодженості Пірсона було підтверджено, що зміни між контрольної та експериментальною групами не є випадковими, а зумовлені застосуванням моделі. Отримані результати засвідчили, що студенти експериментальної групи демонструють вищий рівень теоретичної підготовки, практичної діяльності та рефлексивної взаємодії з інструментами штучного інтелекту. Авторська модель ШІ-підсиленого мікронавчання засвідчила високу педагогічну результативність, продемонструвавши здатність суттєво підвищувати рівень сформованості компетентностей зі спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» та забезпечувати розвиток професійної готовності здобувачів освіти до діяльності в умовах цифрової трансформації. Отримані результати окреслюють перспективи подальшого вдосконалення компетентнісних моделей підготовки фахівців з інженерії програмного забезпечення та підтверджують доцільність поглиблення досліджень у напрямі інтеграції інтелектуальних технологій у професійну освіту.