Українська мова за професійним спрямуванням: дидактична модель формування термінологічної культури майбутнього фахівця

Анотація

Формування термінологічної культури майбутнього фахівця набуває важливого значення, оскільки саме оперування фаховими поняттями визначає якість професійної комунікації та здатність спеціаліста ефективно діяти в умовах швидкої трансформації знань. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та моделюванні дидактичної системи формування термінологічної культури майбутнього фахівця, що передбачає визначення її структурних компонентів, дидактичних умов і механізмів організації цього процесу. Актуальність дослідження зумовлена потребою підготовки конкурентоспроможних спеціалістів, здатних точно, нормативно коректно та професійно доречно застосовувати термінологію. Методидослідження охоплюють аналіз наукових джерел із лінгводидактики, теорії професійної комунікації та освітнього моделювання; системний і структурно-функціональний підходи; методи порівняльного аналізу й узагальнення, а також моделювання педагогічних процесів. Комплексне застосування методів дало змогу визначити сутність термінологічної культури, окреслити умови її формування та науково обґрунтувати побудову структурно-логічної моделі.Результати дослідження полягають у конкретизації поняття «термінологічна культура» та визначенні її основних компонентів, зокрема когнітивного, комунікативного, нормативного й професійно-діяльнісного. Обґрунтовано систему дидактичних умов, що забезпечують ефективність її формування, серед яких істотне значення мають професійна спрямованість змісту, інтеграція практико-орієнтованих завдань, застосування інтерактивних методів і цифрових ресурсів. Побудовано дидактичну модель, що репрезентує логіку й механізми формування термінологічної культури через взаємодію мотиваційно-цільового, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-оцінювального та результативного блоків. Висновки засвідчують, що формування термінологічної культури є системним процесом, який інтегрує мовну, когнітивну та професійну підготовку здобувача освіти. Розроблена модель може слугувати методологічною основою для вдосконалення змісту й організації мовної підготовки майбутніх фахівців та орієнтиром для створення сучасних освітніх програм. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною перевіркою ефективності моделі, її адаптацією до різних спеціальностей і розширенням цифрового освітнього середовища для формування термінологічної компетентності.