Мотивація до занять фізкультурно-оздоровчої спрямованості осіб другого зрілого та похилого віку

Анотація

Анотація: Метою цього дослідження було визначення особливостей мотивації людей похилого віку та осіб другого зрілого віку до занять фізкультурно-оздоровчою діяльністю. У статті аналізується сутність і структура мотивації цих груп населення до фізичної активності, а також вивчаються особливості їхніх потреб у заняттях, чинники, що стимулюють інтерес, і причини, які спонукають займатися різними видами рухової активності. Користь занять руховою активністю є беззаперечною. Із самого дитинства нас навчають значенню систематичних занять фізичною культурою, пропагують здоровий і активний спосіб життя різними методами. Всесвітня організація охорони здоров’я у своєму Статуті наголошує: здоров’я населення — це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб чи фізичних вад. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: аналіз і узагальнення наукових джерел; педагогічне спостереження; соціологічні методи (анкетування); функціональні вимірювання; статистична обробка даних. Особлива увага приділена аналізу очікувань літніх людей від участі у фізкультурно-оздоровчих групах та оцінці змін, які сталися протягом реалізації дослідження. Результати. Під час дослідження зафіксовано значні позитивні зміни, зокрема покращення загального самопочуття, збільшення амплітуди рухів у суглобах та зменшення больових відчуттів. Майже всі учасники експерименту відзначили поліпшення якості сну та загального настрою. Аналіз щоденників показав зростання інтересу до активного способу життя: учасники частіше обирали прогулянки на свіжому повітрі замість перебування вдома. Деякі респонденти навіть зазначили, що сформувалася стійка звичка щовечора виходити на 30-хвилинну прогулянку перед сном. Ще одним важливим результатом стало те, що 91% учасників висловили готовність продовжувати заняття. Висновки. Ведення щоденника здоров’я стало одним з основних елементів мотивації та навіть зміни попередньо поставленої мети приходу людини в фізкультурно-оздоровчу групу. Моніторинг та порівняльний аналіз щоденних записів надав змогу відстежити позитивний ефект занять у фізкультурно-оздоровчій групі. Вже через декілька тижнів, особи які займались відмітили полегшення дихання, зниження болю у суглобах та збільшення амплітуди рухів, покращення апетиту та якості нічного відпочинку (сну). Протягом всього часу проведення дослідження поступово змінювались показники ваги тіла, та постави. Деякі респонденти взагалі зазначили, що з’явилась стійка звичка кожного вечора у вигляді 30 хвилинної прогулянки перед сном.