Спортивно-орієнтована модель фізичного виховання як стратегія соціалізації дітей з вадами слуху

Анотація

Криза традиційних та формально-інклюзивних підходів у фізичному вихованні дітей з вадами слуху актуалізує пошук інноваційних технологій, здатних забезпечити реальну соціальну інтеграцію. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні ефективності впровадження спортивно-орієнтованої моделі фізичного виховання (спортизації) як стратегічного інструменту соціалізації школярів із сенсорними порушеннями. Методи дослідження: системний аналіз, теоретичне узагальнення, порівняльний SWOT-аналіз (Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats). Результати дослідження. Здійснено стратегічний аналіз впровадження секційної (клубної) форми організації занять замість традиційної класно-урочної системи. Визначено, що спортивно-орієнтована модель базується на діяльнісній парадигмі, де соціалізація відбувається через спільну мету та досягнення результату. Результати SWOT-аналізу засвідчили, що сильні сторони моделі (висока внутрішня мотивація, формування командного духу, об'єктивність оцінювання) та можливості (подолання комплексів, професійна орієнтація у дефлімпійському спорті) значно переважають організаційні ризики. Встановлено, що спорт виступає універсальною мовою невербальної комунікації, яка нівелює бар'єри спілкування та сприяє формуванню лідерських якостей. Висновки. Доведено, що спортивно-орієнтований підхід є найбільш адаптивною стратегією, яка дозволяє поєднати корекційний потенціал з успішною інтеграцією в соціум, трансформуючи фізичне виховання з обов'язку в потребу.