Організаційна культура ЗВО в умовах дії воєнного стану в Україні

Анотація

Стаття присвячена дослідженню трансформаційних змін організаційної культури ЗВО в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні організаційної культури як провідного чинника виживання, адаптації та збереження ЗВО, аналізі адаптивних механізмів управління та внутрішньої комунікації в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні. Методологія дослідження базувалася на синтезі теоретичного аналізу фундаментальних концепцій організаційної культури (Е. Шейн, К. Камерон, Р. Куінн) та емпіричних методів, зокрема анкетуванні персоналу ЗВО. У 2025 році було проведено комплексне опитування науково-педагогічних, педагогічних працівників та співробітників Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (n=50). Для укладання авторської анкети використано методику ОСАІ, шкали організаційної лояльності Дж. Майєра і Н. Аллен, питання для оцінки соціально-психологічного клімату в колективі ЗВО в умовах дії воєнного стану. Анкетування проведено через гугл-форму. Установлено, що в екстремальних умовах організаційна культура ЗВО стала провідним чинником інституційного виживання. З’ясовано, що висока кадрова стабільність (84% респондентів мають стаж роботи понад 10 років) формує потужне «ядро» носіїв традицій. 80% опитаних вважають морально-психологічний клімат основою життєздатності колективу університету, а 82% відчули зростання взаємної підтримки в умовах дії воєнного стану й ідентифікують себе зі «сковородинівською родиною». Виявлено позитивну динаміку щодо зміни стилю керівництва університетом (94% респондентів позитивно оцінили управлінські рішення). Водночас зафіксовано дисбаланс між новими гнучкими практиками (зокрема, дистанційний формат виконання професійних обов’язків, цифровізація комунікацій – 84%) та застарілою «паперовою» бюрократією, яка визначена як одна з основних перешкод ефективності організаційної культури ЗВО. На основі отриманих результатів дослідження зроблено висновок, що організаційна культура ЗВО в умовах дії воєнного стану в Україні виконує важливу охоронну, інтегруючу та адаптивну функції, залишаючись «ціннісною фортецею» та джерелом психологічного ресурсу персоналу. Пріоритетними напрямами розвитку організаційної культури університету визначено цифрову трансформацію, ціннісно-етичне оновлення та створення системних алгоритмів психологічної підтримки академічної спільноти. Ефективна комунікація та високий рівень довіри до адміністрації стали стратегічними інструментами зниження колективної тривожності.