Соціокультурна та прагматична компетенції у системі підготовки перекладачів у вищій школі

Анотація

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні ролі соціокультурної та прагматичної компетентностей у системі професійної підготовки майбутніх перекладачів у закладах вищої освіти з урахуванням положень компетентнісного підходу та рекомендацій Ради Європи щодо сучасного навчання іноземних мов і перекладу. Методи дослідження охоплюють аналіз нормативних документів Ради Європи, контент-аналіз наукових публікацій українських і зарубіжних авторів, систематизацію та порівняльний аналіз підходів до соціокультурної й прагматичної підготовки перекладачів, а також моделювання інтегрованої освітньої моделі. Результати дослідження свідчать, що соціокультурна та прагматична компетенції є ключовими компонентами професійної компетентності перекладача та тісно взаємопов’язані з лінгвістичною й соціолінгвістичною підготовкою. У статті уточнено зміст і структуру цих компетентностей та визначено їхню функціональну взаємодію на міжкультурному й дискурсивному рівнях. Соціокультурна компетенція забезпечує інтерпретацію культурно маркованих елементів і соціальних конвенцій, тоді як прагматична — коректну реалізацію комунікативного наміру, жанрових норм і прагматичного ефекту тексту в цільовій мові. Розроблена модель системного формування перекладацької компетентності демонструє інтеграцію лінгвістичної, соціокультурної та прагматичної складових і орієнтує навчальний процес на використання автентичних текстів, кейс-аналізів, рольових і симуляційних ігор, проєктної та рефлексивної діяльності. Висновки підтверджують, що системне включення зазначених компетентностей забезпечує комунікативну адекватність перекладу, формує здатність студентів діяти як міжкультурні посередники та приймати обґрунтовані перекладацькі рішення. Перспективи подальших розробок пов’язані зі створенням комплексних навчально-методичних матеріалів і цифрових платформ, спрямованих на моделювання автентичних міжкультурних комунікативних ситуацій.