Адаптація студентів молодших курсів у змішаному та дистанційному форматах навчання

Автор(и)

  • Анастасія Сергіївна Копитіна доктор філософії з лінгвістики, завідувач кафедри романських мов, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна, 04053 https://orcid.org/0000-0002-6083-7385
  • Владислав Володимирович Клочков кандидат філософських наук, доцент кафедри германської філології, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна, 04053 https://orcid.org/0009-0009-1258-5089
  • Ольга Андріївна Ільчук старший викладач, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна, 04053 https://orcid.org/0000-0001-9377-1338
  • Вікторія Сергіївна Ковальова старший викладач, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна, 04053 https://orcid.org/0009-0004-0794-8942
  • Ілдіко Адальбертівна Мезі старший викладач, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна, 04053 https://orcid.org/0009-0001-9315-3625

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18525800

Ключові слова:

адаптаційні процеси, студенти першого року навчання, організація освітнього процесу, формати навчання, академічна успішність

Анотація

Анотація: Мета. Метою статті є виявлення та аналіз особливостей адаптації студентів молодших курсів до навчання у змішаному та дистанційному форматах, а також визначення спільних і відмінних тенденцій перебігу адаптаційних процесів залежно від року вступу до закладу вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі гібридних моделей навчання та ускладненням процесу входження першокурсників в академічне середовище за умов цифровізації освіти. Методи. Дослідження ґрунтується на поєднанні кількісного та описово-аналітичного підходів. Основним методом збору емпіричних даних було анкетне опитування студентів першого року навчання різних років набору (2023–2025). Загальна вибірка становила 476 осіб. Інструментарієм дослідження стала авторська анкета, спрямована на оцінювання організаційного, навчально-пізнавального та комунікативного вимірів адаптації. Отримані дані оброблялися з використанням методів описової статистики та порівняльного аналізу. Результати. Результати дослідження засвідчили наявність стійких адаптаційних труднощів, спільних для студентів усіх років набору. Виявлено, що ключовим чинником, який ускладнює адаптацію, є помилкове розуміння студентами статусу дистанційної присутності як менш обов’язкової порівняно з аудиторною формою навчання. Це негативно впливає на самоорганізацію, планування навчального часу та рівень навчальної й комунікативної залученості. Кількісний аналіз показав, що лише третина респондентів демонструє високий рівень адаптації, тоді як значна частина студентів перебуває в зоні помірних або стійких труднощів. Висновки. Отримані результати підтверджують доцільність розгляду адаптації студентів молодших курсів у змішаному та дистанційному форматах як педагогічно керованого процесу. Обґрунтовано необхідність чіткої регламентації організаційних вимог, системного роз’яснення принципів дистанційної присутності та цілеспрямованого педагогічного супроводу на початковому етапі університетської підготовки.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-30

Як цитувати

Копитіна, А. С., Клочков, В. В., Ільчук, О. А., Ковальова, В. С., & Мезі, І. А. (2026). Адаптація студентів молодших курсів у змішаному та дистанційному форматах навчання. Педагогічна Академія: наукові записки, (26). https://doi.org/10.5281/zenodo.18525800

Номер

Розділ

Теорія та методика навчання