Стратегії формування готовності вчителів початкової школи до інтеграції генеративного штучного інтелекту в освітній процес

Анотація

Анотація: У статті здійснено теоретичне обгрунтування стратегій формування готовності вчителів початкової школи до педагогічно доцільного використання генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі відповідно до вимог цифрової трансформації освіти. Метою статті є обгрунтування стратегій формування готовності вчителів початкової школи до педагогічно доцільного використання генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі відповідно до вимог цифрової трансформації освіти та компетентнісної парадигми сучасної школи. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу, синтезу, узагальнення, порівняльного аналізу наукових джерел, структурно-логічного аналізу понятійного апарату та концептуального моделювання. Застосування системного підходу забезпечило розгляд професійної готовності як інтегративної характеристики педагога, що формується під впливом когнітивних, діяльнісних і ціннісних чинників професійного розвитку. Уточнено зміст поняття готовності до використання інтелектуальних цифрових інструментів як комплексного утворення, що поєднує когнітивний. Операційно-діяльнісний, ціннісно-етичний, мотиваційний та рефлексивний компоненти. Розроблено модель її формування та визначено стратегії професійного розвитку педагогів: освітньо-орієнтаційну, практико-діяльнісну, ціннісно-етичну, мотиваційно-розвивальну та рефлексивно-аналітичну. Встановлено, що ефективність інтеграції інноваційних цифрових засобів у освітній процес залежить від рівня методичної компетентності, сформованості етичної відповідальності, здатності до критичної оцінки технологічних рішень і педагогічної рефлексії. Обгрунтовано необхідність сситемного розвитку професійної готовності вчителя як суб’єкта педагогічного осмислення технологічних інновацій. Запропонована модель має практичний потенціал для оновлення змісту підготовки майбутніх вчителів початкової школи, удосконалення програм підвищення кваліфікації та створення методичного супроводу впровадження цифрових інструментів у початковій освіті. Результати дослідження створюють підгрунття для подальших емпіричних перевірок ефективності запропонованих стратегій у реальних освітніх практиках.