Оздоровчий потенціал українських народних ігор і забав у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку

Анотація

Анотація. Метою нашого дослідження є обґрунтування та експериментальна перевірка ефективність використання українських народних ігор у процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку. У статті розглядаються особливості використання українських народних ігор для дітей 5–6 років та їх вплив на фізичний і психічний розвиток дітей дошкільного віку. Сучасна система фізичного виховання дітей дошкільного віку в Україні перебуває у процесі постійного оновлення та вдосконалення. Проблема впровадження народних ігор у процес фізичного виховання дітей дошкільного віку набуває особливого значення у зв’язку з необхідністю пошуку ефективних, цікавих і доступних форм рухової активності, що відповідають віковим особливостям дітей та стимулюють їх до систематичних занять фізичними вправами [2,4]. Саме тому вивчення особливостей застосування українських народних ігор у процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку є актуальним і має практичне значення. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: аналіз наукової та методичної літератури, педагогічні методи досліджень (педагогічне спостереження, педагогічний експеримент) соціологічні методи досліджень (анкетування вихователів), методи математичної обробки результатів дослідження. Результати. Отримані результати засвідчили, що систематичне впровадження народних ігор сприяє підвищенню рівня рухової активності дітей, покращенню їхніх фізичних якостей та загального функціонального стану організму. Застосування ігрових форм із національно-культурним змістом позитивно впливає на емоційний стан дошкільників, підвищує їхню мотивацію до рухової діяльності та формує стійкий інтерес до занять фізичною культурою. Висновки. Важливим результатом дослідження стало встановлення позитивного впливу народних рухливих ігор на формування національної ідентичності дітей дошкільного віку. У процесі ігрової діяльності діти ознайомлювалися з елементами української культури, народними традиціями, лічилками, пісенними супроводами та символікою, що сприяло розвитку почуття приналежності до українського народу, формуванню поваги до його культурної спадщини та вихованню національної самосвідомості. Результати формувального етапу дослідження засвідчили позитивну динаміку показників рухової активності та фізичної підготовленості дітей, зокрема зростання кількості дітей з високим рівнем фізичного розвитку та зменшення частки дітей з низьким рівнем.