Soft skills здобувачів вищої освіти ІТ-спеціальностей та педагогічні умови їх формування в умовах змішаного навчання

Анотація

Анотація. В умовах ІТ-індустрії володіння м'якими навичками (навичками командної роботи, ефективної комунікації, міжособистісної взаємодій, творчого і критичного мислення, управління часом та ін.) є необхідною умовою успішного працевлаштування і професійного зростання. Актуальність дослідження зумовлена потребою врахування професійного спрямування soft skills для з’ясування педагогічних особливостей їх формування. Мета публікації – виокремити ключові групи soft skills майбутніх ІТ-спеціалістів і визначити організаційно-педагогічні умови формування м’яких навичок здобувачами вищої освіти ІТ-спеціальностей в умовах змішаного навчання. Для досягнення мети дослідження послуговуватимемося такими методами: теоретичні – аналіз наукових джерел та навчально-методичних матеріалів, порівняння, систематизації, узагальнення, моделювання; емпіричні – спостереження, аналіз освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів IT-сфери, узагальнення педагогічного досвіду. Результати. У результаті вивчення різних класифікацій soft skills та з урахуванням емпіричного досвіду виділено такі три основні групи soft skills для фахівців ІТ-спеціальностей: комунікативні (адаптація до контексту комунікації), особистої ефективності (цілеспрямованість, управління часом, емоційна компетентність, творче і критичне мислення, здатність до рефлексії), навички кооперації (уміння працювати в команді). З-поміж сучасних педагогічних підходів до розвитку «м’яких» навичок у майбутніх ІТ-спеціалістів, які навчаються у закладах вищої освіти, виокремлюємо використання інтерактивних освітніх технологій. Серед них особливо ефективними в умовах змішаного навчання на ІТ-спеціальностях є проєктне навчання та case studies, які передбачають спільне практичне виконання здобувачами завдань, онлайн і офлайн командну взаємодію, формують навички усної і писемної професійної комунікації, управління часом, делегування завдань та ін. Оскільки навчання в університеті – це, перш за все, формальна освіта, необхідно інтегрувати формування soft skills у зміст освітніх компонентів загального і професійного спрямування, створити умови для розвитку мотивації здобувачів вищої освіти до набуття і розвитку soft skills через вивчення відповідних вибіркових компонентів і участь у неформальній / інформальній освіті. При використанні технології змішаного навчання, яке є найбільш наближеним до умов реалізації ІТ-проєктів, особливої ваги для розвитку soft skills набувають технології перевернутого навчання, коучингу і менторства (peer coaching, mentoring). Висновки. Для успішного формування м’яких навичок здобувачів вищої освіти ІТ-спеціальностей важливим є педагогічне проєктування розвитку soft skills, використання цифрових технологій у педагогічній діяльності, підвищення професійно-педагогічної компетентності науково-педагогічних працівників і усвідомлення ними необхідності розвитку soft skills здобувачів та використання відповідних технологій навчання.