Шляхи формування проєктно дослідницької компетентності здобувачів базової середньої освіти при вивченні математичних предметів.

Анотація

Анотація: Мета: теоретичне обґрунтування та визначення основних шляхів формування проєктно-дослідницької компетентності здобувачів базової середньої освіти у процесі вивчення математичних предметів. Методи. У дослідженні використано методи аналізу та узагальнення науково-педагогічної літератури з проблеми формування дослідницької та проєктної компетентностей, структурно-функціональний аналіз змісту поняття «проєктно-дослідницька компетентність», систематизацію наукових підходів до визначення її компонентів, а також теоретичне моделювання шляхів її формування в освітньому процесі. Результати. У статті уточнено сутність поняття «проєктно-дослідницька компетентність здобувачів», яке розглядається як інтегративна характеристика особистості, що поєднує проєктну та дослідницьку складові й передбачає здатність до цілеспрямованої організації та реалізації проєктної й дослідницької діяльності в навчанні. Обґрунтовано основні шляхи її формування під час вивчення математичних предметів: інтеграцію елементів проєктно-дослідницької діяльності в зміст навчання, використання проєктного методу, застосування дослідницьких методів (математичного експерименту, моделювання, аналізу даних), стимулювання рефлексії та створення освітнього середовища, сприятливого для активної пізнавальної діяльності учнів. Доведено, що системне поєднання змістових, методичних і організаційних засад забезпечує розвиток дослідницького мислення, навчальної автономії та готовності учнів до самостійного розв’язання навчальних і практичних завдань. Висновки. Отже, формування проєктно-дослідницької компетентності здобувачів базової середньої освіти є важливою умовою реалізації компетентнісного підходу при вивченні математики. Її розвиток передбачає цілеспрямовану організацію навчального процесу, орієнтованого на активну пізнавальну діяльність, самостійність і рефлексивність учнів. Системне поєднання проєктних і дослідницьких методів навчання забезпечує не лише засвоєння математичних знань, а й розвиток здатності застосовувати їх у практичних і міжпредметних ситуаціях. Реалізація окреслених підходів сприяє становленню учня як суб’єкта навчання, здатного до творчого розв’язання завдань та свідомого використання математичних знань у різних видах діяльності.