Психологічні особливості соціально-емоційного розвитку дітей молодшого шкільного віку: досвід EdCamp Ukraine

Анотація

У статті розглянуто психологічні особливості соціально-емоційного розвитку дітей молодшого шкільного віку та проаналізовано значення досвіду EdCamp Ukraine у впровадженні соціально-емоційного навчання. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні психологічних особливостей соціально-емоційного розвитку дітей молодшого шкільного віку та аналізі соціально-емоційного навчання як механізму їх формування на основі узагальнення сучасних наукових підходів і досвіду EdCamp Ukraine. У роботі використано теоретичні методи: аналіз, узагальнення, систематизацію та інтерпретацію результатів сучасних українських і зарубіжних досліджень, а також порівняльний аналіз освітніх практик соціально-емоційного навчання. Результати. Встановлено, що соціально-емоційний розвиток дітей молодшого шкільного віку є комплексним процесом, який поєднує емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти та визначає ефективність їх адаптації до освітнього середовища. Визначено ключові психологічні особливості цього віку: підвищену чутливість до соціального впливу, орієнтацію на значущого дорослого, активне формування саморегуляції, емпатії та навичок соціальної взаємодії. Обґрунтовано, що соціально-емоційне навчання виступає механізмом розвитку особистості, який реалізується через процеси наслідування, рефлексії, соціальної взаємодії та інтеріоризації соціального досвіду. Проаналізовано досвід EdCamp Ukraine як ефективної практики впровадження SEL-підходів, що сприяє розвитку емоційної компетентності учнів, покращенню психологічного клімату та підвищенню професійної ефективності педагогів. Висновки. Узагальнено, що впровадження соціально-емоційного навчання у початковій школі забезпечує формування внутрішньої саморегуляції та сприяє гармонійному розвитку особистості дитини. Доведено, що використання практик, апробованих у межах діяльності EdCamp Ukraine, є ефективним засобом створення підтримувального освітнього середовища.