Особливості фізичного виховання студентської молоді в умовах дистанційного навчання

Анотація

Домінування думки щодо формальності фізичного виховання як академічної дисципліни (особливо серед непрофільних ВНЗ), хоча і формувалося ще задовго до необхідності проведення даних занять онлайн, проте викорінилося у навчальному середовищі саме під тиском новітніх викликів. Такі виклики як пандемія COVID-19, початок повномасштабного вторгнення та пов'язані з цим соціально-економічні труднощі зумовили також і низку принципових змін у системі вищої освіти, які, якщо говорити у контексті саме фізичного виховання, є переважно негативними. Мета: Тому у даній статті пропонується розглянути особливості дистанційного навчання, планування та контролю за дисципліною фізичного виховання студентів ВНЗ. Методи: Аналіз наукового дискурсу методами синтезу, систематизації та теоретичного моделювання згідно з темою статті показав, що найпоширенішим методом впровадження дистанційного фізичного виховання є саме використання мобільних додатків, відеоконтенту та форм для структурування навчального процесу; проте, у масштабах, наприклад, країни або глобальних такий підхід не приносить якісних результатів, адже більшість науковців у власній практиці спостерігають деградацію молоді, зокрема при проведенні кількісних досліджень їхнього стану здоров'я. Тобто наразі (крім окремих успішних випадків організації дисципліни у ВНЗ) формат дистанційного навчання пов'язаний зі зниженим рівнем фізичної активності студентів, порушеннями режиму фізичної активності та обмеженнями педагогічного контролю, що негативно впливає на їхню фізичну підготовку. Результати: В межах даного дослідження пропонується переорієнтація даної дисципліни зі звичайної формальності на сучасний і динамічний процес, який легко інтегрується в повсякденне життя студентів. Цього пропонується досягти шляхом удосконалення системи фізичного виховання. Висновки: Згідно з наданими у роботі рекомендаціями, така система повинна включати впровадження цифрових технологій, розвиток навичок самостійної фізичної діяльності та покращення мотивації студентів. Водночас вона має поєднувати традиційні методи навчання з цифровими ресурсами, такими як фітнес-трекери, додатки для смартфонів, індивідуальні плани уроків та цифрова діагностика. У статті продемонстровано, як можна інтегрувати гейміфікацію, систему самоконтролю та аналітичної педагогічної підтримки, що, як наслідок, покращує залученість учнів, ефективність фізичного виховання та формування здоров'язбережувальної поведінки.