Поведінкові аспекти рухової активності хлопців середнього шкільного віку

Анотація

Мета. Визначити поведінкові аспекти рухової активності хлопців середнього шкільного віку з урахуванням відмінностей між учнями міських і сільських шкіл. Методи. У дослідженні застосовано аналіз і узагальнення наукових джерел, анкетування, методи математичної статистики, зокрема χ²-критерій для оцінювання відмінностей у розподілі відповідей. Обстежено 35 учнів (міські школи – n=22, сільські – n=13). Оцінювалися поведінкові прояви рухової активності в навчальному процесі та позашкільній діяльності, а також інтегральний рівень рухової активності. Результати. Встановлено, що поведінкові характеристики рухової активності мають як спільні риси, так і певні відмінності залежно від типу місцевості. Для учнів міських шкіл характерна більш регулярна та структурована рухова активність, зокрема вища частка активної поведінки під час перерв (χ² = 15,94; p < 0,001) та більша залученість до систематичних занять у спортивних секціях (χ² = 7,28; p = 0,026). Водночас учні сільських шкіл частіше демонструють варіативну активність, що проявляється у більшій частці відповідей «часто» та «інколи», а також у більш активному перебуванні на відкритому повітрі (χ² = 9,31; p = 0,009). У більшості досліджуваних показників статистично значущих відмінностей не встановлено (p > 0,05), що свідчить про загальні тенденції формування рухової поведінки незалежно від місця проживання. Інтегральний показник рухової активності вищий у міських школах (2,92 ± 0,27 бала) порівняно із сільськими (2,64 ± 0,26 бала), однак розподіл рівнів активності засвідчив відсутність низького рівня серед сільських учнів і більшу частку середнього рівня (84,62 %). Висновки. Поведінкові аспекти рухової активності хлопців середнього шкільного віку залежать від умов освітнього середовища та соціально-просторових чинників. Для міських школярів характерна більша організованість і регулярність рухової активності, тоді як для сільських – більша природна рухова залученість у повсякденному житті. Отримані результати обґрунтовують необхідність диференційованого підходу до організації фізичного виховання з урахуванням специфіки середовища проживання та поведінкових особливостей учнів.