Оцінка раціонального розподілу очного й дистанційного форматів навчання в медичному університеті: результати студентського опитування та практичні перспективи впровадження

Анотація

У статті представлено результати дослідження, спрямованого на оцінку раціонального розподілу очного та дистанційного форматів навчання в медичному закладі вищої освіти. Актуальність теми зумовлена активною цифровізацією освітнього процесу та необхідністю пошуку оптимального балансу між традиційними і дистанційними методами навчання в медичній освіті. Метою дослідження було проаналізувати сприйняття здобувачами освіти якості дистанційного навчання, оцінити суб’єктивну економію часу завдяки використанню цифрових освітніх сервісів, а також дослідити їх ставлення до альтернативної моделі організації навчального тижня («4 інтенсивні навчальні дні + 1 день для самостійної роботи або дистанційних дисциплін»). Методи. Проведено анонімне крос-секційне опитування здобувачів освіти 1–3 курсів медичного університету (n=114) у грудні 2025 – січні 2026 рр. із застосуванням стандартизованої анкети. Для кількісного аналізу використано описову статистику та кореляційний аналіз, а якісні дані отримано з відкритих відповідей респондентів. Результати. Загальна оцінка якості дистанційного навчання склала 3,96/5. Цифрові сервіси закладу вищої освіти отримали середню оцінку 4,09/5 за критерієм економії часу. Встановлено статистично значущий позитивний зв’язок між сприйняттям економії часу та загальною оцінкою якості дистанційного навчання (p<0,001). Серед методів навчання найвищу ефективність пов’язують із практичними навичками (4,53/5) та клінічними кейсами (4,03/5), тоді як перегляд записів лекцій отримав найнижчі оцінки (3,41/5). Модель «4+1» підтримала більшість респондентів (62,3%). У відкритих відповідях здобувачі освіти стабільно відносили до дистанційного сегменту дисципліни, які не пов’язують із формуванням клінічних компетентностей. Висновки. Результати дослідження підтверджують доцільність диференційованого підходу до організації освітнього процесу. Практико-орієнтовані дисципліни доцільно проводити переважно в очному форматі, тоді як частину теоретичних або непрофільних предметів можна ефективно реалізовувати дистанційно.