Стратегії підтримки молодших школярів у надолуженні навчальних розривів на уроках іноземної мови

Анотація

Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню та практичному опису ефективних стратегій підтримки молодших школярів у надолуженні навчальних розривів на уроках іноземної мови в умовах тривалого дистанційного та змішаного навчання, а також сучасних соціально-освітніх викликів, зумовлених війною. Мета статті полягає у визначенні та систематизації педагогічних стратегій, що забезпечують подолання навчальних розривів у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності учнів початкової школи. У дослідженні використано аналіз і синтез наукових джерел, порівняльний аналіз нормативних документів, узагальнення теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних досліджень, а також опис практичних способів реалізації запропонованих стратегій у навчанні іноземної мови. З'ясовано, що навчальні розриви в іншомовній підготовці молодших школярів найбільш виразно проявляються у зниженні рівня сформованості навичок аудіювання, читання, усного мовлення, засвоєння лексики та впевненості у використанні іноземної мови. Встановлено, що ефективне надолуження навчальних розривів потребує комплексного підходу, який поєднує діагностичний, індивідуалізований, ігровий, мовленнєво-практичний, емоційно підтримувальний, соціальний і цифровий компоненти. Обґрунтовано доцільність застосування педагогічної діагностики як відправної точки корекційної роботи, що дає змогу виявляти індивідуальні труднощі учнів і здійснювати повторне оцінювання динаміки навчальних результатів. Визначено потенціал індивідуалізації навчання, ігрових технологій, поетапного розвитку усного мовлення, системної роботи з читанням і аудіюванням, емоційної підтримки, співпраці з батьками та використання цифрових інструментів для подолання навчальних розривів. Доведено, що результативність підтримки молодших школярів у надолуженні навчальних розривів з іноземної мови забезпечується за умови системного поєднання педагогічних, психологічних та організаційних стратегій, їх відповідності віковим особливостям учнів і створення безпечного, мотивувального та комунікативно насиченого освітнього середовища. Перспективи подальших досліджень пов'язано з розробленням інструментарію моніторингу навчальних досягнень і впровадженням цифрових технологій для підтримки індивідуалізованого навчання.