Психо-емоційний стан дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектру

Анотація

Мета. Метою статті є висвітлення результатів дослідження психо-емоційного стану дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектру. Методи. У процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціально-педагогічних методів: аналіз і систематизацію науково-методичних джерел, порівняльний метод, психологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Комплексно оціненено особливості когнітивного, емоційного та мотиваційного розвитку дітей молодшого шкільного віку з РАС. Встановлено, що зорове сприймання у більшості дітей сформоване на достатньому та високому рівнях, що проявляється у здатності до точного розпізнавання та запам'ятовування візуальної інформації. Слухове сприймання характеризується переважно добрим рівнем розвитку, однак у частини дітей виявлено труднощі в обробці слухової інформації, що може ускладнювати навчальний процес. Дослідження пам'яті показало, що діти демонструють стабільно добрий рівень короткочасного і відкладеного запам'ятовування. Вони ефективно використовують механізм повторення для засвоєння інформації. Виявлено недостатній рівень сформованості довільної уваги у більшості дітей. Це проявляється у повільному темпі виконання завдань, частому звертанні до зразка та нестійкості уваги. У переважної більшості дітей встановлено високий рівень розумової працездатності та швидкості інтелектуальної діяльності. Рівень довільності мовного спілкування у більшості дітей визначено як середній, що вказує на загалом сформовані, але недостатньо стійкі навички мовного самоконтролю. Емоційна сфера дітей характеризується переважно низьким рівнем тривожності, що свідчить про достатню емоційну стабільність. Аналіз мотивації до навчання показав її варіативність: поряд із дітьми з високим рівнем навчальної мотивації значна частина демонструє середній або низький рівень зацікавленості. Висновки. Зроблено висновок, що діти молодшого шкільного віку з РАС мають достатній потенціал розвитку пізнавальних процесів, зокрема пам'яті, зорового сприймання та розумової працездатності. Водночас найбільш уразливими залишаються довільна увага, мовна регуляція, окремі аспекти слухового сприймання та мотиваційна сфера.