Формування цифрових компетентностей педагогів у післявоєнний період в Україні

Автор(и)

  • Ольга Ярославівна Іщенко старший викладач кафедра української та іноземних мов факультету землевпорядкування та інфраструктурного розвитку, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, м. Дубляни, Україна https://orcid.org/0000-0002-0711-6052
  • Ірина Сергіївна Котєнєва кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки, психолого-педагогічний факультет, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Лубни, Україна https://orcid.org/0000-0002-4214-8463
  • Владислав Васильович Мельнійчук доктор філософії, старший викладач кафедри іноземних мов факультету економіки та менеджменту, Поліський національний університет, м. Житомир, Україна https://orcid.org/0000-0002-9267-3784

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20055507

Ключові слова:

цифрова грамотність, освітня інноваційність, професійне зростання, дистанційні формати навчання, освітні ресурси, педагогічна діяльність, цифрове середовище.

Анотація

Трансформаційні процеси в освітній системі України супроводжуються активним упровадженням цифрових технологій у професійну діяльність педагогічних працівників. У післявоєнний період зростає потреба у відновленні та модернізації освітнього середовища з огляду на вимоги цифрового суспільства. У цих умовах особливої актуальності набуває розвиток цифрових компетентностей як складника професійної готовності педагогів.

Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад і практичних умов формування цифрових компетентностей педагогів у період післявоєнного відновлення освітньої системи України та визначення напрямів підвищення ефективності їхнього професійного розвитку.

Методи. У процесі дослідження використано системний аналіз, порівняльний метод, узагальнення наукових джерел, структурно-функціональний підхід та елементи контент-аналізу. Застосовані методи дали змогу розглянути цифрову компетентність як багатокомпонентне утворення, що охоплює когнітивний, операційний та мотиваційний рівні професійної діяльності.

Результати. Встановлено, що процес цифровізації освіти в Україні має нерівномірний характер, що проявляється у відмінностях рівня володіння цифровими інструментами серед педагогічних працівників. Виявлено розрив між технічними можливостями освітнього середовища та практикою їх використання в освітньому процесі. Обґрунтовано необхідність розвитку безперервного професійного навчання, яке поєднує формальну освіту, неформальне навчання та самоосвіту. Показано, що ефективне формування цифрових навичок забезпечується через використання адаптивних освітніх платформ, змішаного навчання та практико-орієнтованих форматів підвищення кваліфікації.

Висновки. Формування цифрових компетентностей педагогічних працівників визначається як ключовий чинник модернізації освіти в період післявоєнного відновлення. Реалізація комплексного підходу сприяє підвищенню професійної мобільності, удосконаленню якості освітнього процесу та інтеграції національної системи освіти в європейський та глобальний цифровий простір. Подальший розвиток цього напряму потребує інституційної підтримки та узгоджених змін у системі професійного розвитку педагогів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-06

Як цитувати

Іщенко, О. Я., Котєнєва, І. С., & Мельнійчук, В. В. (2026). Формування цифрових компетентностей педагогів у післявоєнний період в Україні. Педагогічна Академія: наукові записки, (30). https://doi.org/10.5281/zenodo.20055507

Номер

Розділ

Інформаційно-комунікаційні технології в освіті