Особливості використання технологій штучного інтелекту: емпіричний аналіз та педагогічні імплікації

Автор(и)

  • Анатолій Анатолійович Орлов доктор філософії PhD, доцент, доцент кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту, Запорізький національний університет, 69600, м. Запоріжжя, вул. Університетська, 66, Україна https://orcid.org/0000-0003-1044-7191
  • Світлана Борисівна Парій старша викладачка кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту, Запорізький національний університет, 69600, м. Запоріжжя, вул. Університетська, 66, Україна https://orcid.org/0000-0002-4246-6699
  • Валерія Анатоліївна Орлова курсант Військового інституту Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 64/13, Україна https://orcid.org/0009-0009-3358-1685

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20059459

Ключові слова:

штучний інтелект, освітня трансформація, цифрова поведінка

Анотація

Стаття присвячена емпіричному дослідженню особливостей використання технологій штучного інтелекту користувачами різних вікових груп та визначенню педагогічних імплікацій отриманих результатів для системи підготовки майбутніх фахівців педагогічного профілю в умовах цифрової трансформації освіти. Метою дослідження є виявлення закономірностей використання штучного інтелекту, рівня довіри до нього та специфіки цифрових практик користувачів різних соціально-демографічних груп. Завдання дослідження передбачали: аналіз частоти та цілей використання технологій штучного інтелекту; визначення основних вікових і гендерних особливостей цифрової поведінки; оцінювання рівня довіри до систем штучного інтелекту та його взаємозв'язку з характером використання; узагальнення отриманих результатів у контексті освітніх трансформацій. Методи дослідження включали емпіричне онлайн-опитування, методи статистичного аналізу, порівняльний аналіз та узагальнення даних. Результати показали, що понад половина респондентів використовують штучний інтелект щоденно, що свідчить про його інтеграцію в повсякденні цифрові практики. Домінують інформаційно-пошукові та текстогенерувальні сценарії використання, тоді як мультимедійні функції мають другорядний характер. Рівень довіри до технологій переважно частковий, що відображає прагматичну модель взаємодії користувачів із ШІ. Виявлено чіткі вікові відмінності: найвища активність характерна для молодшої групи, тоді як із віком інтенсивність використання знижується. Гендерні відмінності проявляються у типах цифрових практик, а не у частоті використання. Висновки свідчать, що штучний інтелект стає структурним елементом цифрової діяльності користувачів і впливає на освітні практики. Отримані результати обґрунтовують необхідність інтеграції AI-грамотності, критичного мислення та навичок верифікації інформації у систему підготовки майбутніх фахівців педагогічного профілю. Перспективи подальших досліджень пов'язані з аналізом мотивацій використання штучного інтелекту та оцінюванням його впливу на навчальні результати.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Орлов, А. А., Парій, С. Б., & Орлова, В. А. (2026). Особливості використання технологій штучного інтелекту: емпіричний аналіз та педагогічні імплікації. Педагогічна Академія: наукові записки, (29). https://doi.org/10.5281/zenodo.20059459

Номер

Розділ

Педагогічна освіта