Вплив занять єдиноборствами та традиційної фізичною культурою на функціональну підготовленість старшокласників: порівняльний аналіз

Анотація

Мета − обґрунтувати доцільность використання занять єдиноборствами у фізичному вихованні підлітків 16-17 років шляхом порівняльної оцінки змін показників функціональної підготовленості за умов запропонованої та традиційної форм організації занять фізичною культурою в закладах загальної середньої освіти. Методи. Дослідження виконано з використанням лонгітюдного педагогічного експерименту тривалістю два навчальні роки. У ньому взяли участь 32 учні 10-11 класів, яких було розподілено на основну (n=18) та контрольну (n=14) групи. В основній групі як засіб фізичного виховання застосовували заняття єдиноборствами (дзю-дзюцу), у контрольній − традиційну програму занять фізичною культурою. Оцінювали показники функціональної підготовленості, а саме, час бігу на 30 м, стрибок у довжину з місця, рівень психофізіологічного стресу та частоту серцевих скорочень у стані спокою. Для статистичної обробки одержаних даних використовували методи описової статистики, критерій Шапіро–Вілка, парний t-критерій та критерій Вілкоксона для пов'язаних вибірок. Результати. Встановлено достовірну (p < 0,05) позитивну динаміку показників у обох групах, проте в основній групі зміни досліджених параметрів підготовленості були більш вираженими. У відсотковому співвідношенні зниження часу бігу на 30 м становило 7,8 % у основній групі проти 5,2 % у контрольній, приріст швидкісно-силових показників склав 11,6 % проти 7,7 %, відповідно. Найбільш суттєві відмінності зафіксовано щодо рівня психофізіологічного стресу, вираженість якого знизилася майже на третину в основній групі та на 15,1% − у контрольній групі старшокласників. Частота серцевих скорочень у стані спокою зменшилася відповідно на 15,0 % і 10,9 %, що свідчить про більш ефективну адаптацію серцево-судинної системи під впливом занять єдиноборствами порівняно із стандартною програмою занять фізичною культурою в 10-11 класах. Висновки. Заняття єдиноборствами забезпечують більш виражене покращення показників фізичної працездатності та функціональної підготовленості старшокласників порівняно з використанням традиційних форми фізичного виховання. Виявлені ефекти зумовлені комплексним впливом єдиноборств на рухові, функціональні та психофізіологічні механізми адаптації. Отримані результати підтверджують доцільність інтеграції засобів єдиноборств у варіативну складову навчальних програм фізичної культури закладів загальної середньої освіти.