Мобільні технології у методиці кондиційного тренування футболістів 16–17 років засобами легкої атлетики

Анотація

Мета. Метою дослідження є емпірична перевірка ефективності методики кондиційного тренування футболістів 16–17 років з використанням вправ легкої атлетики. Методи. Дослідження проводилося протягом 16 тижнів із залученням 24 футболістів 16–17 років, рандомізованих у контрольну (КГ, n = 12) та експериментальну групи (ЕГ, n = 12), еквівалентність яких за вихідними показниками підтверджена за п'ятьма із шести параметрів (p = 0,718–0,976). Педагогічне тестування здійснювалося засобами стандартизованих польових тестів: Yo-Yo IR1, спринт 10 м і 30 м, CMJ, човниковий біг, тест COD. Контроль навантаження забезпечувався через GPS-трекінг зовнішнього навантаження, пульсометрію і визначення RPE та відеоаналіз технічних параметрів у середовищі Kinovea. Обробка даних здійснювалася непараметричними методами (критерій Манна–Уітні, критерій Вілкоксона) з розрахунком розміру ефекту (d). Оригінальність запропонованої методики полягає у розробці цифрового моніторингу тренувального навантаження на основі загальнодоступних мобільних технологій. Результати. Впровадження 16-тижневої програми зумовило статистично значущі зміни всіх досліджуваних показників в ЕГ (p = 0,001), тоді як у КГ значущий приріст зафіксовано лише за двома з шести параметрів. Найбільш виражені адаптаційні зміни зафіксовано за показниками аеробно-анаеробної витривалості (Yo-Yo IR1: +15,65%; d = 12,86), вибухової сили нижніх кінцівок (CMJ: +11,10%; d = 9,98), спритності у човниковому бігу (–4,86%; d = 19,87), здатності до зміни напрямку (COD: –4,49%; d = 6,38), стартового прискорення (спринт 10 м: –3,93%; d = 12,46) та дистанційної швидкості (спринт 30 м: –5,31%; d = 5,41). Міжгрупові відмінності після втручання є статистично значущими за всіма параметрами (p = 0,001–0,029). Висновки. Мобільні технології моніторингу у поєднанні із систематичним застосуванням засобів легкої атлетики у блоковій структурі тренування забезпечують суттєво вищий рівень розвитку провідних компонентів фізичної підготовленості гравців порівняно з традиційним тренувальним підходом. Доведено, що доступний цифровий інструментарій (GPS-трекери, мобільні додатки для HRV-моніторингу, безкоштовне відеоаналітичне програмне забезпечення) є методично достатнім для реалізації об'єктивного управління навантаженням в умовах вітчизняних футбольних академій.