Ефективність використання вправ із гумовими еспандерами у розвитку вибухової сили та спеціальної витривалості дзюдоїстів

Анотація

Мета дослідження полягала в систематизації і критичному аналізі наявної наукової літератури щодо доцільності та потенційної ефективності вправ із гумовими еспандерами для розвитку вибухової сили та спеціальної витривалості у спортсменів-дзюдоїстів, а також у визначенні методичних підходів до їх застосування в тренувальному процесі. Методи. Роботу виконано як теоретико-аналітичне дослідження на основі огляду наукових публікацій переважно за 2019–2026 рр. Аналізувались дані з кількох суміжних дисциплін: фізіологія нейром’язових адаптацій, біомеханіка кидкових рухів у дзюдо, дослідження ефективності тренувань із варіативним опором у командних видах спорту, боксі та греко-римській боротьбі. Для структурування результатів використано порівняльний аналіз і систематизацію методичних підходів за трьома критеріями: контекст застосування, режим виконання та рівень доказової підтримки. Результати. Встановлено відсутність прямих рандомізованих досліджень ефективності гумових еспандерів саме у дзюдоїстів. Непряма доказова база свідчить про потенціал варіативного опору для стимуляції нейром’язових адаптацій, зокрема показника швидкості приросту зусилля в часі (Rate of Force Development). Теоретично обґрунтовано відповідність наростаючого профілю опору еспандера фазовій структурі кидка: фазі розбалансування суперника (цукурі) та фазі безпосереднього виконання кидка (каке). Систематизовано три методичні підходи: ізольовані силові вправи з еспандером є найкраще підкріпленими непрямими доказами, однак мають обмежений трансфер на змагальну результативність; інтеграція еспандера в структуру учікомі (відпрацювання кидків без завершення) є методологічно найбільш специфічною, хоча прямих досліджень цього підходу у дзюдоїстів не виявлено; поєднання еспандера з комплексними протоколами потенційно дає найбільший сумарний ефект, але оптимальні параметри навантаження залишаються невизначеними. Висновки. Інтеграція еспандерного опору в структуру відпрацювання кидків є методично обґрунтованою альтернативою ізольованим силовим вправам. Для контролю інтенсивності навантаження рекомендовано застосовувати шкалу Resistance Intensity Scale for Exercise (шкала інтенсивності опору для вправ), валідовану для роботи з еластичним опором. Моніторинг адаптацій доцільно здійснювати комплексно за допомогою стрибкового тесту (Counter Movement Jump) та спеціального фітнес-тесту дзюдо (Special Judo Fitness Test), оскільки ці показники відображають різні компоненти підготовленості та мають різний часовий профіль адаптацій.