Структурно-функціональний аналіз готовності майбутніх ІТ-спеціалістів до застосування хмарних технологій

Анотація

Дослідження спрямоване на теоретичне обґрунтування структурно-функціональної характеристики готовності майбутніх ІТ-фахівців до використання хмарних сервісів у професійній діяльності та розробку критеріально-діагностичного апарату її оцінювання. Методи. Для реалізації поставлених завдань застосовано комплекс теоретичних методів: аналіз психолого-педагогічної, методичної та фахової літератури для з'ясування стану розробленості проблеми; синтез та узагальнення наукових підходів до визначення професійної готовності та компетентності; систематизацію компетентностей стандартів вищої освіти за спеціальностями 121/F2 «Інженерія програмного забезпечення», 122/F3 «Комп'ютерні науки» та 123/F7 «Комп'ютерна інженерія»; моделювання для побудови структури готовності. Результати. Уточнено сутність поняття «готовність майбутніх ІТ-фахівців до використання хмарних сервісів у професійній діяльності» як інтегрального особистісного утворення, що відображає єдність мотиваційно-ціннісних, когнітивних, операційних та комунікативних характеристик особистості й забезпечує здатність до впевненого, усвідомленого та відповідального застосування хмарних сервісів для розв'язання професійних завдань. Обґрунтовано чотирикомпонентну структуру готовності, яка охоплює когнітивно-знаннєвий, діяльнісно-практичний, комунікативно-організаційний і деонтологічно-особистісний компоненти. Визначено функціональні зв'язки між компонентами готовності та компетентностями, передбаченими стандартами вищої освіти. Розроблено критеріально-діагностичний апарат, що включає когнітивний, операційно-діяльнісний, комунікативно-організаційний і мотиваційно-рефлексивний критерії, а також чотири рівні сформованості готовності: низький, середній, достатній і високий. Висновки. Готовність майбутніх ІТ-фахівців до використання хмарних сервісів є багатокомпонентним утворенням, складники якого перебувають у відношеннях взаємозумовленості. Запропонований підхід може бути використаний для подальшого проєктування діагностичного інструментарію та вдосконалення професійної підготовки здобувачів ІТ-спеціальностей.