Профілактика негативних психоемоційних станів жінок-військовослужбовців, постраждалих від війни засобами оздоровчого фітнесу

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню результативності застосування оздоровчого фітнесу, як ефективного засобу попередження психоемоційних порушень у жінок-військовослужбовців, які знаходяться в умовах підвищеного стресу зумовленого особливостями військової служби. Мета дослідження передбачає визначення ефективності застосування оздоровчого фітнесу, як засобу оптимізації психоемоційного стану жінок-військовослужбовців в умовах впливу стресових факторів війни. Методи. У дослідженні взяли участь 31 жінка-військовослужбовець курсантського складу, група була сформована випадковим методом. Для досягнення поставленої мети були використані теоретичні методи дослідження, соціологічні методи, фізіологічні методи, метод варіаційної пульсометрії та методи математичної статистики. Результати. Соціологічний етап дослідження засвідчив наявність позитивної динаміки психоемоційного стану жінок-військовослужбовців під впливом запропонованої програми. Зокрема, за даними опитувальників встановлено тенденцію до зниження рівня тривожності та депресивних проявів, що підтверджується покращенням показників за відповідними шкалами після педагогічного експерименту. Серед жінок-військовослужбовців збільшилася кількість осіб на 22,6 % які мали легкий рівень тривожності, та на 12,8 % зменшилася кількість осіб з помірною тривожністю. Окрім цього, зафіксовано зменшення проявів денної сонливості, що свідчить про нормалізацію режиму відпочинку та відновлення функціонального стану організму. Разом з тим, за результатами фізіологічних методів дослідження було встановлено статистично значущі позитивні зміни психоемоційного стану, що супроводжувалися оптимізацією автономної регуляції серцевої діяльності. Зокрема, відзначено достовірне зростання за медіаною показників RMSSD до 51,6 мс (p<0,05) та pNN50 до 31,7 % (p<0,05), а також збільшення за медіаною результату показнику HFnorm з 0,36 до 0,59 у.о. (p<0,01) при одночасному зниженні результату показнику LFnorm до 0,41 у.о. (p<0,01), що вказує на посилення парасимпатичної активності та зменшення напруження регуляторних систем. Результати ортостатичної проби також підтверджують підвищення адаптаційних можливостей гемодинаміки, про що свідчить достовірне зниження результату за медіаною з 18,0 до 8,0 уд·хв⁻¹ (p<0,01), що характеризує більш економний тип функціонування серцево-судинної системи. Висновок. Отримані результати вказують на ефективність застосування засобів оздоровчого фітнесу як інструменту психоемоційної регуляції та підвищення загального рівня адаптації жінок-військовослужбовців в умовах підвищеного стресового навантаження.