Моніторинг цифрової компетентності учителів Запорізької області засобами Selfie for Teachers: результати та орієнтири розвитку

Анотація

Мета. Статтю присвячено дослідженню моніторингу розвитку цифрової компетентності учителів в умовах масштабної цифрової трансформації та специфічних викликів воєнного стану в Україні. Дослідження спрямоване на обґрунтування стратегічної ролі регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти (ЗППО) як ключових центрів, що забезпечують науково-методичний супровід, фахову експертизу та координацію систем моніторингу на основі міжнародних стандартів. Теоретичний базис роботи ґрунтується на концептуальному аналізі європейської рамки DigCompEdu, моделі UNESCO ICT-CFT, а також оновленої версії DigComp 3.0 (2025). Окрему увагу приділено трансформації професійної ролі вчителя: переходу від традиційного «транслятора знань» до фасилітатора цифрового навчання та ментора в сучасній екосистемі EdTech. Методи. Методологічну основу моніторингового процесу становить інструментарій SELFIE for Teachers, побудований на глибокій саморефлексії педагога за 32 твердженнями у шести сферах компетентності. У межах дослідження використано системний аналіз нормативно-правової бази, статистична обробка та інтерпретація результатів регіонального компонента пілотного проєкту, проведеного в Запорізькій області у листопаді–грудні 2025 року (298 осіб). Результати. Емпіричні дані свідчать про виражену позитивну динаміку професійної самооцінки педагогів. Встановлено, що під впливом регулярної саморефлексії та участі у моніторингу частка вчителів, що відповідають кваліфікаційному рівню «Інтегратор», зросла до 49,33 %. Виявлено високий рівень інституційної підтримки цифрових ініціатив з боку адміністрацій закладів (93,95 %), що підтверджує готовність управлінської ланки до впровадження інновацій. В окремому аналітичному блоці щодо застосування штучного інтелекту зафіксовано формування стійкої спільноти «ШІ-наставників» (34,56 %), хоча суттєвим викликом залишається розвиток навичок обчислювального мислення та аналітики даних. Висновки. Сформульовано стратегічні рекомендації для ЗППО щодо побудови цілісної екосистеми професійного зростання. Запропоновано інтеграцію інструментів SELFIE for Teachers та національного тесту «Цифрограм» у щорічний цикл моніторингу, адаптацію змісту освітніх програм до конкретних дескрипторів DigCompEdu та посилення індивідуального інституційного консалтингу. Перспективи подальших розвідок пов'язані з лонгітюдним вивченням «селфі-ефекту» на трансформацію професійної ідентичності вчителя та аналізом кореляції між фаховою освітою і структурою цифрової спроможності. Стаття має практичне значення для керівників органів управління освітою, розробників освітньої політики та фахівців системи підвищення кваліфікації.