Формування інженерного мислення здобувачів вищої освіти в умовах інтегрованого викладання технічних дисциплін

Анотація

Метою статті є теоретико-емпіричне обґрунтування моделі формування інженерного мислення здобувачів вищої освіти та визначення ефективності сучасних педагогічних технологій у цьому процесі. Методи. У дослідженні застосовано комплекс загальнонаукових і педагогічних методів: теоретичний аналіз і узагальнення джерел для визначення сутності інженерного мислення; системний аналіз – для обґрунтування моделі його формування; моделювання – для розробки педагогічної системи; емпіричні методи (анкетування, кількісний і якісний аналіз) – для оцінювання ефективності освітніх технологій. Експериментальну базу становили здобувачі технічних спеціальностей. Результати. У статті уточнено сутність інженерного мислення як інтегративної здатності до аналізу, моделювання, проєктування та оптимізації технічних систем. Розроблено структурно-функціональну модель його формування (цільовий, змістовий, процесуальний, результативний компоненти). Обґрунтовано дидактичні принципи (міждисциплінарність, системність, практична спрямованість) і визначено ефективні методи та технології (проєктне навчання, кейс-метод, моделювання, інтегровані лабораторні роботи, flipped learning, VR/AR). Емпірично підтверджено їх високу результативність: 74,3% здобувачів оцінюють їх як більш ефективні порівняно з традиційними, зафіксовано позитивний вплив на мотивацію (65,7%) і практичну підготовку (до 88,6%). Доведено інтегративний характер формування інженерного мислення з домінуванням комплексного розвитку його компонентів. Висновки. Встановлено, що ефективність формування інженерного мислення забезпечується системним поєднанням міждисциплінарної інтеграції, практико-орієнтованих методів і технологій навчання. Підтверджено доцільність впровадження інтегрованих педагогічних моделей, орієнтованих на діяльнісний характер освітнього процесу. Результати дослідження засвідчують переваги сучасних освітніх технологій у підготовці майбутніх інженерів і можуть бути використані для вдосконалення змісту та організації технічної освіти.