Компоненти цифрової компетентності майбутніх учителів іноземних мов
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.20486293Ключові слова:
компетентнісний підхід, здобувачі вищої освіти, навчання іноземних мов, цифрове освітнє середовище, професійна підготовка, цифрова компетентність.Анотація
Актуальність дослідження зумовлена суспільним запитом на підготовку майбутніх учителів іноземних мов, у яких сформована цифрова компетентність і які здатні ефективно працювати в цифровому освітньому середовищі. Проте аналіз наукової літератури з питання підготовки майбутніх учителів іноземних мов засвідчує відсутність єдиного підходу до трактування та структурування їхньої цифрової компетентності.
Стаття має на меті визначити та теоретично обґрунтувати структурні компоненти цифрової компетентності майбутніх учителів іноземних мов у контексті реалізації компетентнісного підходу та цифровізації освітнього процесу.
Методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, систематизації та узагальнення наукових джерел із проблем цифрової компетентності, професійної підготовки вчителів іноземних мов, використання цифрових технологій в освіті. Критично осмислено концептуально-референтну рамку цифрової компетентності педагогічних працівників, виявлено її обмеження щодо врахування специфіки викладання іноземних мов.
Результати. На підставі комплексного аналізу теоретичних напрацювань та практичного досвіду обґрунтовано, що цифрова компетентність майбутніх учителів іноземних мов є багатокомпонентним утворенням. Визначено чотири взаємопов’язані компоненти: знаннєвий (когнітивний), мотиваційно-ціннісний, діяльнісний та рефлексивно-аналітичний. Запропоновано таке змістове наповнення кожного компонента: знаннєвий компонент охоплює систему психолого-педагогічних, професійно-методичних та нормативно-правових знань; мотиваційно-ціннісний компонент включає інноваційно-діяльнісні мотиви, аксіологічні орієнтації та прагнення, професійно-розвивальні мотиви; діяльнісний компонент виявляється в організаційно-проєктувальних, інструментально-технологічних та розвивально-акмеологічних уміннях; рефлексивно-аналітичний компонент передбачає здатність до самооцінювання, рефлексії та наявність аналітико-експертних здатностей. Ураховано, що запропонована структура відповідає специфіці навчання іноземних мов у цифровому освітньому середовищі.
Висновки. Визначені структурні компоненти цифрової компетентності майбутніх учителів іноземних мов та їх змістове наповнення створюють теоретичне підґрунтя для подальшого розроблення критеріїв, показників і рівнів сформованості цифрової компетентності. Подальші дослідження передбачають побудову моделі розвитку цифрової компетентності майбутніх учителів іноземних мов.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Дмитро Анатолійович Марєєв

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.