Емоції як фактор підсилення брендингу науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти

Анотація

У статті висвітлено визначальні психолого-педагогічні характеристики емоцій як фактора підсилення брендингу науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти в соціоекономічних умовах сучасності. Для досягнення мети статті використано методи, які відповідають природі досліджуваного явища – контент-аналіз, синтез, узагальнення, систематизацію, абстрагування та екстраполяцію вихідних положень наукових теорій, системно-структурний та компаративно-аналітичний методи. Уточнено, що саме бренд фахівця вишу постає для представників його цільової аудиторії (передусім студентської як найпріоритетнішої для сфери вищої освіти) гарантом системи емоційно-сфокусованих очікувань з позитивним полюсом модальності. Проаналізовано ймовірність появи чотирьох можливих конфігурацій позитивних/негативних і стенічних/астенічних емоцій та специфіку їх впливу на перебіг бренд-комунікації науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти з представниками цільової аудиторії. Окреслено взаємопов'язаність вихідних положень потребово-інформаційної теорії емоцій П. Симонова з провідними положеннями теорії когнітивного дисонансу Л. Фестінгера. Доведено, що когнітивний дисонанс може здійснювати позитивний вплив на бренд-комунікацію завдяки інтенсифікації «руху» її учасників у напрямі уявних позитивних результатів. Аргументовано доцільність досягнення носієм бренду у взаємодії з представниками цільової аудиторії «когнітивного екстрасонансу» – когнітивного дисонансу із «запасом міцності». Проаналізовано основні властивості емоцій учасників бренд-комунікації – іррадіацію, генералізацію, сумацію та інкубацію – з висвітленням специфіки їх впливу на брендинг. Наведено ситуаційні приклади еустресу та дистресу в сфері вищої освіти, визначено провідні чинники їх взаємопереходу в умовах бренд-комунікації. Зазначено, що вплив еустресу на цільову аудиторію підвищує швидкість та якість запам'ятовування ознак атрибутів бренду науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти, у той час як вплив дистресу – негативно позначається на означеному процесі, стаючи причиною дезадаптивної поведінки представників цільової аудиторії.