Організація навчально-виховного процесу в дошкільних закладах КНР: практики, методичні прийоми та взаємодія педагога з дитиною

Анотація

Стаття присвячена детальному аналізу конкретних педагогічних практик організації навчально-виховного процесу в дошкільних закладах КНР: структури щоденного розпорядку, методичних прийомів взаємодії педагога з дітьми, стратегій постановки запитань, організації ігрової і рухової активності, а також форматів роботи з книгою та конструктором. Мета. Систематизувати й аналітично описати конкретні практики організації навчально-виховного процесу в дошкільних закладах КНР на основі емпіричних досліджень 2021–2025 рр., виявити типові педагогічні прийоми і їх ефективність, а також запропонувати структуровану характеристику щоденної практики, придатну для порівняльного аналізу. Методи. Критичний синтез рецензованих емпіричних досліджень у базах Web of Science, Scopus та ERIC за 2021–2025 рр., що включали класні спостереження, відеофіксацію, інтерв'ю з педагогами і дітьми та аналіз дискурсу навчальної взаємодії. Результати. Встановлено, що у більшості китайських садочків педагог виробляє значно більше висловлювань, ніж діти, домінують буквальні запитання (78,77%), а запитання вищого рівня (Блум) застосовуються рідко. Фізична активність на свіжому повітрі хронічно скорочується на користь мистецтва і грамотності. Гра з конструктором є потужним контекстом для просторової мови, проте педагоги рідко цілеспрямовано підтримують її. Інтеграція художньої літератури в ігрові сесії підвищує рівень залученості дітей і розвиток емоційного інтелекту. Формати рефлексивного кола після гри є ефективним інструментом розвитку метакогнітивних навичок, але досі недостатньо поширені. Висновки. Якість щоденної педагогічної практики в китайських садочках визначається не стільки наявністю інноваційних методик, скільки характером мікровзаємодій: типом запитань педагога, способом організації ігрового часу і вміннями підтримувати дитячу ініціативу.