ВЕТЕРАНИ ЯК ОСОБЛИВА КАТЕГОРІЯ СПОЖИВАЧІВ ПОСЛУГ НА РЕАБІЛІТАЦІЮ: КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД

Анотація

Стаття присвячена клініко-функціональному та мультидисциплінарному аналізу ветеранів війни як особливої категорії споживачів послуг на реабілітацію в умовах повномасштабної війни та трансформації української системи охорони здоров'я відповідно до підходів Всесвітньої організації охорони здоров'я. Автори обґрунтовують тезу про те, що ветерани становлять клініко-функціонально та психосоціально унікальну групу, потреби якої не задовольняються стандартними реабілітаційними протоколами і вимагають інтегрованого біопсихосоціального підходу. Розкрито зміст Закону № 1053-IX про реабілітацію у сфері охорони здоров'я, побудованого на категорії обмеження повсякденного функціонування за Міжнародною класифікацією функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (МКФ), та провідну роль мультидисциплінарної реабілітаційної команди на чолі з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини. Підстави особливості ветерана-споживача показано через клінічну тяжкість бойової травми (поліпатологія, високі та множинні ампутації, мінно-вибухові поранення із судинними ускладненнями, посттравматичний стресовий розлад, черепно-мозкові травми) і потребу в довготривалому поетапному реабілітаційному маршруті. Окрему увагу приділено клієнтоорієнтованій оптиці реабілітації (person-centred care), спільному цілепокладанню, інформованій згоді та оцінюванню функціонального результату за валідованими шкалами (FIM, індекс Бартел, SF-36). Інституційну архітектуру в Україні (Міністерство у справах ветеранів, Національна служба здоров'я України, заклади охорони здоров'я, центри адаптивної фізичної культури, місцеве самоврядування) розглянуто у зв'язку з масштабом попиту (1,3 млн ветеранів і прогноз до 5–6 млн осіб разом із родинами) та обсягами фінансування Програми медичних гарантій. На основі порівняльного аналізу моделей США (Veterans Health Administration), Великої Британії (Veteran Aware, Op COURAGE та Op RESTORE) й ініціативи ВООЗ Rehabilitation 2030 сформульовано авторську позицію щодо переходу від кількісного нарощування процедур до моделі outcome-based реабілітації зі стандартизацією мультидисциплінарних команд і системною інтеграцією адаптивної фізичної культури як невід'ємного компонента реабілітаційного маршруту.