ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Анотація

Мета. У статті здійснюється комплексний аналіз професійної етики науково-педагогічних працівників як системоутворювального чинника забезпечення якості освітнього процесу у закладах вищої освіти. Досліджуються методологічні орієнтири, що визначають етичну поведінку викладача, його відповідальність перед здобувачами освіти та академічною спільнотою, а також вплив етичних стандартів на результативність освітньої діяльності. Методи. Дослідження ґрунтується на аналітико-синтетичній обробці наукових джерел із проблем академічної доброчесності, професійної етики викладачів та управління якістю вищої освіти. Застосовано методи порівняльного аналізу нормативних документів українських закладів вищої освіти, систематизації кількісних даних міжнародних рейтингових агентств та узагальнення результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців за період 2021–2026 рр. Результати. Встановлено, що професійна етика науково-педагогічних працівників охоплює щонайменше п'ять взаємопов'язаних компонентів: академічну доброчесність, комунікативну культуру, відповідальність за якість освітнього контенту, цифрову етику та соціальну місію викладача. На основі порівняльного аналізу етичних кодексів 12 українських університетів виявлено суттєві розбіжності у нормативному забезпеченні етичної поведінки викладачів. Систематизовано дані Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за 2023–2025 рр. щодо порушень академічної доброчесності серед науково-педагогічних працівників. Запропоновано авторську модель етико-методологічного забезпечення якості освітнього процесу, що інтегрує нормативний, ціннісний та практичний рівні. Висновки. Професійна етика науково-педагогічних працівників є не допоміжним, а структуроутворювальним елементом системи забезпечення якості вищої освіти. Дотримання етичних стандартів позитивно корелює з показниками акредитації освітніх програм, рівнем задоволеності здобувачів освіти та позиціями закладів у міжнародних рейтингах. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розробку діагностичного інструментарію оцінювання етичної компетентності викладачів.