Цифрова філологія у дослідженні перекладу: порівняльний аналіз перекладацьких рішень великих мовних моделей

Автор(и)

  • Еліна Вадимівна Розвод кандидат філологічних наук, доцент доцент кафедри прикладної лінгвістики Волинський національний університет імені Лесі Українки Проспект Волі, 13, м.Луцьк, Україна https://orcid.org/0009-0000-3397-1688

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.22105552

Ключові слова:

цифрова філологія; переклад; перекладацькі рішення; великі мовні моделі; генеративний штучний інтелект; ChatGPT; Gemini; Claude.

Анотація

У статті представлено порівняльне дослідження перекладацьких рішень великих мовних моделей у методологічному полі цифрової філології. Мета дослідження полягає у встановленні особливостей перекладу англомовних текстів українською мовою за допомогою ChatGPT, Gemini та Claude, зіставленні спільних і модельно специфічних перекладацьких рішень та визначенні ступеня їх варіативності залежно від тематико-термінологічної специфіки вихідного тексту.

Емпіричну базу сформовано з 30 англомовних текстових фрагментів, розподілених на три тематико-дискурсивні групи: академічні тексти з цифрової філології, комп’ютерного аналізу тексту й мовних технологій; офіційно-аналітичні матеріали з проблематики штучного інтелекту, цифрової трансформації та регулювання цифрових технологій; академічні тексти з проблематики великих мовних моделей і машинного перекладу. Кожний фрагмент перекладено трьома великими мовними моделями за уніфікованого перекладацького завдання, у результаті чого сформовано корпус із 90 перекладів. Методика дослідженняґрунтувалася на цифрово-філологічному підході та поєднанні кількісного й якісного аналізу. Оцінювання здійснено за шістьма критеріями: лексичною еквівалентністю, термінологічною точністю, семантичною відповідністю, стилістичною адекватністю, контекстуальною інтерпретацією та текстовою когерентністю.

Результати дослідження засвідчили взаємодію двох основних тенденцій – міжмодельної конвергентності та варіативності перекладацьких рішень. Найвищий ступінь міжмодельного збігу зафіксовано у відтворенні усталених термінів і семантично однозначних мовних одиниць зі стабільними українськими відповідниками. Семантично та контекстуально чутливі одиниці допускали ширший спектр термінологічних, лексико-семантичних і структурних реалізацій. Встановлено залежність характеру перекладацьких рішень від тематико-термінологічної та дискурсивної специфіки вихідного матеріалу. Кількісне зіставлення засвідчило загалом високі показники ChatGPT, Gemini та Claude за визначеними критеріями, водночас зафіксовані відмінності характеризують функціонування моделей у межах досліджуваного корпусу та заданих експериментальних умов і не є підставою для встановлення їх універсальної ієрархії.

Зроблено висновок, що переклади великих мовних моделей доцільно розглядати як систему спільних і модельно специфічних перекладацьких рішень, характер і ступінь варіативності яких залежать від тематико-термінологічних і дискурсивних характеристик вихідного тексту. Запропонований цифрово-філологічний підхід забезпечує поєднання кількісного зіставлення з якісною інтерпретацією способів відтворення мовних і текстових характеристик оригіналу та зміщує дослідницький акцент із загальної оцінки якості LLM-перекладу на системний аналіз перекладацьких рішень.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Розвод, Е. В. (2026). Цифрова філологія у дослідженні перекладу: порівняльний аналіз перекладацьких рішень великих мовних моделей. Педагогічна Академія: наукові записки, (30). https://doi.org/10.5281/zenodo.22105552

Номер

Розділ

Інформаційно-комунікаційні технології в освіті