Особливості розвитку діалогічного мовлення молодших школярів засобами групової взаємодії

Анотація

Метою статті є визначення особливостей розвитку діалогічного мовлення молодших школярів засобами групової взаємодії. У процесі дослідження було використано такі методи: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; аналіз шляхів розвитку діалогічного мовлення учнів початкової школи.

У результатах дослідження встановлено, що діалогічне мовлення молодших школярів – це вид мовленнєвої діяльності, в процесі якої її учасники взаємодіють між собою через обмін репліками-висловлюваннями, які об’єднані ситуативно-тематичною спільністю.

З’ясовано, що до особливостей розвитку діалогічного мовлення молодших школярів засобами групової взаємодії належать: розуміння учнем ситуації спілкування (уміння запитувати співрозмовника; доводити свою позицію, виражати співчуття, домовлятися, підтримувати дружні стосунки, дотримуватися правил мовленнєвого етикету); сформованість умінь в таких видах діяльності як слухання, розуміння, говоріння (вміння уважно і вдумливо слухати співрозмовника, аналізувати почуте, розмірковувати над його змістом, щоб узгодити свої репліки з тим, що сказав співрозмовник); здатність до реплікування (уміння використовуючи ініціативну репліку, розпочинати розмову; правильно й швидко реаґувати на ініціативну репліку реплікою-відповіддю; лексично і граматично правильно оформлювати думку); вміння виражати різні емоції (міміка, жести, інтонація, поза, мовленнєвий етикет). Широкі можливості для вираження емоційних станів в діалогічному мовленні молодших школярів мають художні літературні твори.

• У висновках стверджується, що розвиток діалогічного мовлення засобами групової взаємодії потребує умінь вчителя визначати ефективні способи роботи в групі учнів та необхідність застосування мовленнєво-розумових завдань, які відповідають віковим особливостям молодших школярів, мотивують їх до спільної групової взаємодії, активізують процес спілкування.